Твiр-Мiркування Самий щасливий день

Добрий ранок! I воно воiстину добре: на вулицi свiтло, ясно, сонце посмiхається вам i нашим гостям. Незважаючи на похмуру погоду, ми щасливi, тому що ви з ранку знайшли в собi сили пiднятися, подивитися в дзеркало, посмiхнутися й прийти в школу, щоб знову зiбратися разом. Подивитеся один на одного й посмiхнiться.
Тлумачний словник живоï великоросiйськоï мови Володимира Даля ЩАСТЯ ( з-частье, частка, пай) порiвн. доля, доля, частина й доля, частка. Таке наше щастя, що на мосту iз чашкою. Усякому своє щастя; у чуже щастя не заïдеш. Випадковiсть, бажана несподiванка, талан, удача, успiх, спорина в справi, не по рассчету, счасть, счастки ж. мн. сiвба. вост. зап. i счаски, пск. счас. Кому щастя (хто щасливий) у грi, тому нещастя (той нещасливий) в одруженнi. Эко щастя: два гриби на ложку, третiй до стебла пристав! Кому щастя, кому негода. Вiд своïх счасток не вiдмовлятися. По счасткам, я сам там був. На щастя, навмання, наудачу. На щастя мужик i хлiб сiяє.
Благоденство, благополуччя, земне блаженство, бажана насущне життя, без горя, смут, тривоги; спокiй i достаток; взагалi, все бажане, все те, що покоит i доводить людини, по убежденьям, смакам i звичкам його. Жити в счастии, у часi, благоденствувати.
Щастя в нас, а не вкруг так бiля. Домашнє щастя, рада так любов. Лади, у сiм'ï, велике щастя! Дасть Бог здоров'я, дасть i щастя. Щастя мати, щастя мачиха, щастя скажений вовк. Iз щастям на скарб набредеш, без щастя й гриба не знайдеш. Щастя, що весняне цебро (ненадiйно). Щастя — що цiпок: про два кiнцi. Щастя дорожче богатирства. Щастя дорожче розуму, багатства та iн. Щастя, що трястье: на кого захоче, на того й нападе. Щастя так трястье, на кого нападе! У сутичцi, щастi велика справа. Нинi про татарське щастя тiльки в казках чути. Перше щастя — коли сорому в очах немає. Щастя велике, так розуму мало. Дурневi скрiзь щастя. У нього дурне щастя: ослине, воляче щастя. Щастя iз щастям зiйдеться, i те без розуму не разминется. Щастя з нещастям змiшалося — нiчого не залишилося. Дурному щастя, розумному Бог дає. Сьогоднi щастя, завтра щастя — помилуй Бог, а розум-те де? Не те щастя, про що в снi мариш, а от те щастя, на чому сидиш так ïдеш
Счастный, счастковый, до щастя, счасткам относящ. Щаслива людина, кому все вдається, удатный, щасливий; — випадок, бажаний, благополучний. — день, що принiс бажане. — життя, покiйна, без лих. Двойчатка щаслива. Щасливий твiй Бог! щастя твоє, що так трапилося. На щасливого й звiр приборкується, на нещасного всякий гад пiднiмається, про дружину. Щасливий до обiду, фатальний пiд обух. Щаслива, легка рука. Щасливо грати — людей оббирати; нещасливо грати — себе кривдити. Не народися нi розумний, нi гарний, а народися щасливий. Не народися нi гарний, нi пригожий, народися щасливий. У пику (на пику, з пики) щасливий, красавчик. Щасливому й промiж пальцiв грузне. Щасливому (богатому) не що деется: живе так грiється. Щасливий скакає, бессчастный плаче. Не та щаслива, котра в батька, а та щаслива, котра в чоловiка. Щасливець, - вица, щаслива людина удатный, щасливий. Божi племяннички щасливчики, у кого бабуся ворожить. Таланити кого, ощасливити, робити щасливим, надiляти щастям, чим-небудь бажаним.
Даль — збирач росiйських слiв i кожне слово вiн iлюстрував вираженнями, приказками, прислiв'ями з живого розмовного мовлення Учителька затверджує, що людина буває по-справжньому щасливий тiльки тодi, коли приносить людям користь. З нею солiдарний i поет Б.Дубровин. Вiн пише:
Але тiльки ви не гайтеся,
Не чекайте,
Не зупиняйтеся на шляху
И якщо бути щасливими хочете,
Iншому потрiбно щастя принестися