Тлумачний словник ( твiр-мiркування)

Якось учитель росiйськоï мови й лiтератури запропонував нам таке
питання: якби вам довелося кiлька рокiв жити на безлюдному островi, якi
книги ви взяли б iз собою?
Багато хто вiдповiв дуже розумно, бажаючи показати свою начитанiсть. Я ж
написав, що хотiв би взяти iз собою лише одну книгу — Тлумачний
словник. Коли вчитель аналiзував нашi вiдповiдi, то похвалив тих, кому
подобаються Чехов i Булгаков, хоча ми ïх ще не вивчали (Чехова
— зовсiм небагато, в 7 класi). Хвалив i тих, кому
подобається Гарри Поттер. Мене ж серед вiдзначених не було
Може, учителевi не вiдомi слова А. Франса: Словник — це Всесвiт,
розташований за абеткою. Всi iншi книжки втримуються в ньому, треба
ïх тiльки звiдти витягнути.
Мир слiв дивний. У ньому — все життя. Усе в природi, людському
суспiльствi має своя назва. Кожне нове явище, поняття, дiя,
предмет або його ознака одержують своє визначення
Усi знають С. Маршака. Коли ми були маленькими, батьки часто читали нам
його вiршi. Вони дуже потiшнi. Творчiсть цього поета в школi не
вивчається. А дарма. Я б включив його в шкiльну програму. Не
тiльки тому, що вiн цiкавий поет. Я впевнений, що вiн також i мудра
людина, оскiльки йому вдалося розумiти дитячу психологiю. Так С. Маршак
писав:
Усердней з кожним днем дивлюся всловарь. У його стовпцях мерехтять iскри
почуття
У пiдвалi слiв не раз зiйде мистецтво,
Тримаючи в руцi свiй потайной лiхтар.
На всiх словах — подiï печатка
Вони далися недарма людинi
Як би там не було, а я однаково взяв би на безлюдний острiв Тлумачний
словник. I впевнений, що з ним менi не було б нудно.