Будинок мiй, бiлий дiм

Наш нацiональний будинок — колиска нашого народу. Саме в нiй
знайшли яскравий прояв спадковiсть традицiï, естетичнi основи.
Будинок, як говорить народна мудрiсть, можна вважати теперiшньою
вiзитною картою Краïни. Багато теплих добрих слiв про будинок,
садибу сказали нашi письменники. Так, Олександр Довженко писав про
неï: … бiла з теплим солом'яним дахом, що поростив зеленими
оксамитовим мохами, архiтектурна прамати пристановища людського.
Незакрита, повсякчас вiдкрита для всiх, без стукоту у дверi, без можна?
i без увiйдiть!. Житло простоï, як добре слово, i законне, немов
його створювала не людська рука, а сама природа , немов зросло воно, як
плiд серед зеленi й квiтiв. В основному на всiй територiï
краïни наприкiнцi XIX — на початку XX сторiч будинок являв
собою одноповерхове спорудження. Найбiльш заможнi селяни, жителi
примiських зон будували багатокамернi житло iз трьох-чотирьох кiмнат