Читаючи Бориса Олiйника

У нашi час не багато людей вiддають перевагу поетичному слову. I навряд чи це свiдчить, що душа сучасноï людини емоцiйно озлиднiла пiд впливом рiзних чинникiв.
Проте великою слiд вважати перемогу творчого таланту, якщо йому вдається достукатись до серця сучасного читача, здобути народне визнання. Таким сьогоднi постає перед нами Борис Олiйник. Його iм'я поряд з iменами Василя Симоненка, Лiни Костенко, Iвана Драча, Дмитра Павличка, Вiталiя Коротича, Миколи Вiнгра-новського та ще багатьох ïхнiх ровесникiв позначає творчi звершення того обдарованого поколiння, яке забезпечило украïнськiй лiтературi тривале й нинi цiлком вiдчутне пiднесення.
Творче зростання Бориса Олiйника вiдбувалося доволi стрiмко. Поет може сказати з гордiстю про те, що прийшов у лiтературу з Полтавщини землi Котляревського й Гоголя, де, як по всiй Украïнi, у найвищiй пошанi Кобзар, i народна пiсня , i влучне веселе слово, що народився на Полтавщинi…
Ставши поетом, Борис Олiйник не перестає вiддавати свою любов рiдному краєвi, iз синiвським схвильованим почуттям пише вiн про напiвстеповi ландшафти свого дитинства. Образ рiдного краю здатен викликати до життя чисте й довiрливе слово, у сповiдальному тонi поет складає вдячнiсть людям, якi, починаючи iз Сивоï Ластiвки, з Матерi, учили його щонайперше власним прикладом таких нiчим у життi незамiнних i всеосяжних понять, як совiсть, честь, людянiсть, вiрнiсть…
Одним з найсильнiших мотивiв у творчостi Бориса Олiйника є синiвська вiрнiсть, обов'язок перед отчою землею, перед близькими людьми, зрештою, перед самим народом Особливiстю його творчостi є активна громадянськiсть. Його слово це слово митця стiйких переконань, одного з тих, хто з гордiстю усвiдомлює свою належнiсть до будiвничих нового свiту.
Маючи нахил до фiлософських роздумiв, поет охоче використовує народну притчу, мандрiвний сюжет, мудру алегорiю, вiд його творчого доторку давнiй згусток народноï думки набуває сучасного, iндивiдуально забарвленого звучання.
Багата палiтра асоцiацiй, напружений розвиток образу, притаманна багатьом поезiям спiвучiсть, близька до фольклору музикальнiсть усе це разом надає його поезiï неабиякоï сили впливу на читача.
Борис Олiйник упевнено почувається в рiзних жанрах: вiн визнаний майстер поеми, хоча не менш популярностi серед читачiв набула також високохудожня лiрика цього автора. До його творiв охоче звертаються композитори, ïх вабить задушевнiсть його поезiй, позначених багатою ритмомелодикою.
Т Вори Бориса Олiйника вже витримали суворий iспит часу. Перед нами поет вдумливий, гострий, глибокий, чия творчiсть нинi стає поряд з тими художнiми цiнностями, що ïх подарували своєму народовi найтала- новитiшi спiвцi Украïни.