Iнтегративний потенцiал татарськоï мови
Iнтегративний потенцiал татарськоï мови слабковикористовується. Iз часiв Катерини II вiн викладався в гiмназiях
i вiйськово-навчальних закладах вiд Владикавказа до Омська. Микола I,
приïхавши у Владикавказ, дав чиновникам тiльки одна рада:
“Учите татарський!” На жаль, в 1860-е рр. викладання
татарськоï мови було вилучено iз програми державних навчальних
закладiв
Радянський режим спочатку пiдтримував реформування граматик i
словникового складу тюркських мов азiатськоï частини СРСР по
татарському зразку з метою полегшення проникнення державноï
iдеологiï. У результатi татарська мова до 1960-м рр. став одним з
14 свiтових мов. Але в роки застою була висунута доктрина “злиття
нацiй”, що проводилася в життя насамперед в автономiях. У пiдсумку
татарська мова й культура втратили своï iнтегративнi функцiï
для iнших тюркських мов СРСР, що лише допомогло розвалу СРСР i
переможному ходу на його колишнiх просторах турецькоï мови5 .
В 2003/2004 навчальному роцi, по даним Минпроса, у Татарстанi 51% дiтей-
татар навчалося рiдною мовою (65,6% на селi, 39% у мiстi). Це є
бiльшим прогресом, тому що в 1992/1993 навчальному роцi в Татарстанi
лише 20% дiтей-татар (7% у мiстi) навчалося рiдною мовою. Наприкiнцi 1980-
х рр. нацiональнi школи були вiдсутнi в iндустрiальних мiстах
республiки. В 2003/2004 навчальному роцi в першi татарськi класи
надiйшло 58% дiтей-татар. Втiм, це не означає падiння рiвня знання
росiйськоï мови: по переписi 2002 р., про володiння ïм заявили
1 858 238 татар республiки (92,9%). У Республiцi Татарстан одночасно
дiяло 19 шкiл (260 класiв) з етнокультурним компонентом (146 чуваських,
44 удмуртских, 23 марiйських, 4 мордовських).
Вище й середнє професiйне утворення традицiйно залишається
росiйськомовним, однак i тут намiтилися змiни. У вузах РТ професiйне
вище утворення татарською мовою одержують близько 8,5 тисяч студентiв
(10%), бiля однiєï тисячi з них в iнженерно-технiчних вузах.
Гiрше обстоит ситуацiя iз професiйним утворенням, тому що там тiльки
близько 2000 учнiв (4%) вивчають 15 спецiальних предметiв на татарськiй
мовi
Вiдповiдно до законодавства в масштабах всiєï Росiï
основою язиковоï полiтики сьогоднi є стратегiя збереження й
змiцнення збалансованоï нацiонально-росiйськоï й росiйсько-
нацiональноï двомовностi. Адже двомовнiсть — це найважливiший
аспект загальнолюдськоï культури, тому що воно стикує рiзнi
мови й, стало бути, рiзнi форми мислення й, отже, рiзнi свiтовiдчування.
Федеральна програма “Росiйська мова” на 2001 — 2005
роки нацiлена не стiльки на вдосконалення сформованого змiсту й пiдходiв
до навчання росiйськiй мовi, скiльки на забезпечення всебiчного розвитку
й поширення росiйськоï мови в Росiйськiй Федерацiï, змiцнення
позицiй росiйськоï мови як засобу мiжнацiонального спiлкування.
Розроблена на основi федеральнiй республiканська програма
“Росiйська мова в Татарстанi” дозволить надалi реалiзувати
цiлiсне навчання рiднiй i росiйськiй мовам в аспектi дiалогу культур.
За результатами Всеросiйського перепису населення 2002 р., татари
становлять бiльше 53% жителiв республiки. Однак якщо, за даними перепису
2002 р., 92,9 % татарського населення Республiки Татарстан указало на
вiльне володiння росiйською мовою, те лише 1,1% росiян вiльно володiють
татарською мовою. Втiм, по деяких опитуваннях, до двох третин
нетатарського населення РТ визнають певний ступiнь володiння татарською
мовою. Це мало говорить про фактичний рiвень володiння мовою (мовлення
звичайно йде про знання декiлькох фраз), але показує атмосферу
мирного культурного спiвiснування нацiональних громад Складна ситуацiя
зложилася з володiнням рiдною мовою татарами, особливо в бiльших мiстах.
Вiдповiдно до деяких соцiологiчних дослiджень, в 2001 р. тiльки 65,1%
татар вiльно володiли татарською мовою. За останнi роки в основних
мiстах республiки вiдсоток татарського й росiйського населення практично
зрiвнявся, татари становлять бiльшiсть серед студентства, що
сприяє бiльше частому використанню мови дiтьми й молоддю.
Викладання основ мови, лiтератури, iсторiï й культури татар в
умовах конфлiктiв, що не припиняються, на просторах колишнього СРСР
є одним з механiзмiв збереження миру й стабiльностi в республiцi.
Не тiльки селяни, але й молодi городяни всi частiше починають говорити
на обох державних мовах, хоча рiвень знання росiйськоï мови поки
вище. Знання обох мов i культур стає предметом гордостi й
показником рiвня iнтелектуального розвитку. Двомовнiсть у республiцi
перетворилося у вулицю iз двобiчним рухом
На культурну ситуацiю в республiцi впливає й релiгiйний фактор,переважно в особi iсламу й православ'я. На 1 сiчня 2005 р. у Республiцi
Татарстан, за даними Головного керування МЮ РФ по РТ,
зареєстровано 1327 релiгiйних органiзацiй, з них: 999
мусульманських, 225 православних РПЦ Московського Патрiархату. З кiнця
1980-х рр. почався процес масовоï передачi республiканською владою
храмiв вiруючоï. Усього вiруючоï в 1989 — 2000 р. було
повернуто бiльше 100 культових будинкiв, включаючи 28 мечетей i 69
церков. У цей час мiсцевi влади роблять значне сприяння спочатку в
землеотводе, а потiм у будiвництвi православних комплексiв у Казанi й
Набережних Челнах, собору в Альметьевске.
У всiх цих мiстах главами адмiнiстрацiй є татари. Особлива увага в
останнє десятилiття владою придiляється монастирському
будiвництву. У республiцi дiють 9 монастирiв, з них чоловiчих — 6,
жiночих — 3 (8 у Казанi й пригородах).
Цього року в рамках святкування 1000-летия Казанi вiдкриття мечетi Кул
Шериф стало своєрiдним прологом до вступу Росiï в Органiзацiю
Iсламська Конференцiя (ОИК), а передача вiруючоï Казанско-
Богородицкого монастиря для зберiгання списку iкони Казанськiй
Божоï Матерi стала всеросiйською подiєю. Президент РТ М.
Шаймiєв був визнаний гiдним патрiархом Алексием II ордена Сергия
Радонежского I ступеня6 .
У республiцi вибудувана цiла структура мусульманського утворення. Пiсля
переривання традицiï мусульманського утворення в татар в 1920-е рр.
з 1990-х рр. ряд шакирдов почали одержувати утворення за рубежем. За
деяким даними, це близько 200 чоловiк iз числа iмамiв РТ, в 2001 р. за
кордоном перебувало бiльше 60 шакирдов з Татарстану. На жаль, ряд
закордонних викладачiв виявилися пов'язанi з екстремiстськими
органiзацiями, тому були висланi з територiï РФ. От чому останнiм
часом намiтилася тенденцiя до навчання шакирдов усерединi Росiï й
до одержання ними свiтського утворення, особливо тими iмамами, хто
вчився за рубежем. На жаль, у РТ, незважаючи на ряд спроб, не вдалося
налагодити стабiльного паралельного навчання шакирдов у свiтських
гуманiтарних вузах з метою пiдвищення ïхнього рiвня адаптацiï
до сучасних умов. ДО
оличество тих, яких навчають, шакирдов i викладачiв у професiйнi медресе
РТ на початок 2004/2005 навчального року склало 1237 шакирдов i 143
викладача. Найбiльшими з них є: “Мухаммадия” (Казань)
— близько 650 шакирдов; викладачiв — 19; “iм. Р.
Фахретдина” (Альметьевск) — 82; викладачiв — 13; РИУ
(Казань) — 231, викладачiв — 37; ” 1000-летия
прийняття iсламу” (Казань) — 54; викладачiв — 16.
Звичайно, ця цифра непорiвнянна iз числом учнiв у свiтських середнiх
професiйнi й вищих навчальних закладах, але вона непорiвнянна й з 2
— 3 шакирдами медресе з ТАССР у роки СРСР7 .
Дотепер вiдсутня статистика навiть по РТ про число учнiв у мектебах
(недiльних школах), тому що це навчання не вимагає лiцензування.
Тут ситуацiя досить розрiзняється по районах. Зоною максимального
поширення є Заказанье. Наприклад, в 2000/ 2001 навчальному роцi в
райцентрi Кукмор число учнiв становило порядку 200 чоловiк, переважно
школярiв i пенсiонерiв. У деяких районах, начебто Балтасинского,
бiльшiсть школярiв навчається й у мектебах8 . Соцiально-культурна
ситуацiя в сучасному Татарстанi залишається динамiчноï й що
розвивається. В останнi роки все бiльшого значення набуває
освiтня й культурна взаємодiя мiж росiянцi й татарськiй громадi
республiки при одночасному росту впливу релiгiйного фактора. Паралельно
серед молодi йде в минуле патрiархальна громада — модель
взаємин, характерна для старшого поколiння, особливо для татар
— вихiдцiв iз села. У цей час не до кiнця зрозумiло, яка модель
мiськоï цивiлiзацiï буде складатися в республiцi. Але
взаєморозумiння, терпимiсть i взаємоповага дають можливостi
для оптимiзму в прийдешньому розвитку республiки
