Як Скалозуб став полковником

И дiйсно Скалозуб став полковником не воюючи, а просто так. Служити
Скалозуб початкiв з 1809 року — мирного року. А коли Скалозуб
говорить:
У тринадцятому роцi ми вирiзнилися iз братом
У тринадцятому єгерському, а пiсля в сорок п'ятому.
Хоча тринадцятий i сорок п'ятий єгерськi полки в нiяких боях
участь не приймали. Отже Скалозуб з його братом вирiзнилися тiльки на
паперi
А коли Фамусов запитує в Скалозуба про орден, Скалозуб
вiдповiдає:
За третє серпня, засiли ми в траншею:
Йому даний з бантом, менi на шию.
За свiдченням же iсторикiв 13 серпня 1813 року було оголошене перемир'я,
i нiяких боïв не вiдбувалося. I знову орден Володимира й орден
Ганни дали Скалозубовi iз братом просто так. Скалозуб просувається
по службi за рахунок товаришiв, сам волiючи теплi мiсця:
… Те старших виключать iнших,
Iншi дивишся, перебитi.
Скалозуб досить молодий, але мiтить уже в генерали. Вiн знає
багато шляхiв одержання чинiв, i про це не соромиться говорити: Так, щоб
чини добути, є багато каналiв
Про ïх як щирий фiлософ я звужу…
Скалозуб говорить, що судить як фiлософ де — би й за що — би
одержати чини. Тобто Скалозуб навiть зiзнається, що чини дiсталися
йому просто так.
По — моєму, Скалозуб — хитра, нехай i обмежена,
особистiсть. Скалозуб здатний до будь-якому пiдмазуванню що б лише йому
дали чина. Скалозуб занадто любить себе. Скалозуб тiльки й хоче
просування по службi. Якщо чесно, йому бiльше нiчого не потрiбно в цьому
життi
Найстрашнiше, що iз часiв Грибоєдова нiчого не змiнилося. Тепер
таких же Скалозубiв, ще бiльш цинiчн i тупих, розвелося дуже
багато…
Один з найважливiших порокiв фамусовского суспiльства, проти якого
повстає Чацкий , — крiпосне право. Це жахаюча соцiальна
несправедливiсть, коли арапка-дiвка так собачка значать приблизно те
саме, коли людей, якi не раз рятували й честь, i життя хазяïна,
мiняють на борзi три собак, коли дiтей вiдривають вiд батькiв для участi
в крiпосному балетi, а потiм розпродають за борги. Селяни абсолютно
безправнi стосовно своïх власникiв: ïх можуть продати,
програти в карти, подарувати. Дворяни ж мають владу, що вiдповiдає
ïхньому багатству, i можуть творити все, що завгодно, безкарно,
тому що захист вiд суду в друзях знайшли, у спорiдненнi. Вони
грабiжництвом багатi, адже фактично вони наживаються за рахунок
своïх селян, нiчого не роблячи, хiба що розливаються в бенкетах i
марнотратствi.
Служба для представникiв фамусовского суспiльства — це
неприємний тягар, за допомогою якоï можна нажитися. Вони
служать не для блага Росiï, а для поповнення гаманця й придбання
корисних знайомств. Звичай ïх такоï: пiдписано, так iз плечей
геть. До того ж, на службу надходять не завдяки особистим якостям, а
завдяки сiмейному спорiдненню (При менi служащие чужi дуже рiдкi,
— заявляє Фамусов).
Члени фамусовского суспiльства не визнають книг: Верб чтеньи пуття-вiд
невеликий. Власне кажучи, вони й не розумiють змiсту книг (приклад тому
— вiдкликання Загорецкого про байки). Вони вважають ученiсть
причиною появи величезного числа божевiльних. До числа ïх
ставляться: племiнник княгинi Тугоуховской, що чинiв не хоче знати,
двоюрiдний брат Скалозуба (Чин випливав йому: вiн службу раптом залишив,
у селi книги стало читати) i, звичайно, Чацкий. Деякi члени фамусовского
суспiльства навiть намагаються вимагати присяг, щоб грамотi нiхто не
знав i не вчився. А вчителiв презирливо називають побродягами. Вони
бояться освiти, тому що воно внесло б змiни в застiйне життя
Зате фамусовское суспiльство слiпо наслiдує французькоï
культури, переймаючи його поверхневi атрибути. Так, французик з
Бордоiль, приïхавши в Росiю, нi звуку росiйського, нi
росiйськоï особи не зустрiв. Росiя начебто стала провiнцiєю
Францiï: така ж користь у дам, такi ж убрання. Навiть говорити
сталi в основному французькою мовою, забуваючи свiй рiдний
Фамусовское суспiльство чимсь нагадує павука, що затягує у
своï мережi людей i змушує жити за своïми законами. Так,
наприклад, Платон Михайлович ще в недавнiм минулому служив у полицю,
носився на борзому конi, не боячись вiтру, тепер здоров'ям дуже слабшав,
як уважає його дружина. Єдине його заняття —
повторювати дует на флейтi, на самотi. Вiн навiть не може по
своєму бажанню виïхати в село: його дружина занадто любить
бали й прийоми. Вiн начебто живе в неволi. Старшi з дитинства вчать, як
треба жити. Приклад тому — завiти батька Молчалина. Молоде
поколiння починає дивитися на мир так само, як i старшi: Не те,
щоб новизни вводили, — нiколи. Члени фамусовского суспiльства не
можуть мати власну думку: Можна ль проти всiх! Так Репетилов,
довiдавшись, що це занадто гласно, погоджується з тим, що Чацкий
збожеволiв. Та й хвилює всiх тiльки те, що стане говорити княгиня
Марья Алексевна. Друг до друга ж вони байдужi. Довiдавшись про падiння
Молчалина з коня, Скалозуб цiкавиться тiльки тим, як трiснувся вiн,
грудьми або в бiк.
Комедiя написана в 1824 роцi, за рiк до повстання декабристiв. Пороки
суспiльства, показанi в комедiï, вiдбивають його стан напередоднi
повстання й проливають свiтло на причини останнього. Вiдстале
суспiльство столiття минулого не бажає визнати змiни, що
вiдбуваються у свiтi, воно непримиренно до вiльного життя. Зiткнення
неминуче…