Життя присвятив фiзицi
В украïнськiй мовi стiйко закрiпилося слово рентген, що стало
похiдним для iнших: рентгенкабiнет, рентгенодiагностика,
рентгеновипромiнювання тощо. Цей термiн запропонував фiзик Абрам Йоффе,
один з учнiв Вiльгельма Рентгена. Однак усе могло статись iнакше, i Х-
променi, якi ми називаємо рентгенiвськими, могли бути названi
зовсiм по-iншому.
Винахiдником цього невидимого промiння був Iван Пулюй, який ще за
чотирнадцять рокiв до вiдкриття в 1895 роцi Рентгеном Х-променiв
сконструював лампу, що давала можливiсть просвiчувати предмети. Якби
Рентген не мав лампи Пулюя, то не здiйснив би свого вiдкриття, оскiльки
саме лампа продукувала цi променi.
Хто ж такий Iван Павлович Пулюй? Вiн народився в 1845 роцi на
Тернопiльщинi. Його батьки були греко-католиками, вони мрiяли, щоб
ïхнiй син став священиком. Давши Iвановi пiсля закiнчення
гiмназiï тридцять п'ять золотих, вони вiдрядили його до Вiдня
вступати до унiверситету на теологiчний факультет (нагадаємо, що в
тi часи Захiдна Украïна входила до складу Австро-Угорщини). Пiд час
навчання молодий богослов, крiм Закону Божого, починає цiкавитися
фiзикою i, вiдмовившись вiд сану священика, стає студентом фiзико-
математичного вiддiлення фiлософського факультету. Такий вчинок
суперечив волi батькiв, тому вони вiдреклися вiд сина й бiльше нiколи з
ним не зустрiчалися.
Пулюй працює у Вiденському унiверситетi на посадi приват-доцента
i, присвячуючи все бiльше часу проблемам електротехнiки, продовжує
вивчати явища в трубках. Успiх приходить досить швидко. Iван Павлович
винаходить катодну лампу, але право першостi за ним не визнають. Альберт
Ейнштейн, дiзнавшись про iсторiю винаходу, сказав: Що вiдбулося того не
змiнити. Втiшайтеся тим, що i Ви вклали свою частку працi в епохальне
вiдкриття. Хiба цього мало? А якщо вiдверто, то все має логiку.
Хто стоïть за вами, русинами, яка культура, якi акцiï? Прикро
Вам це слухати, але куди подiнешся вiд своєï долi? А за
Рентгеном уся Європа.
Як не було важко, але Пулюй виздав першiсть вiдкриття Х-променiв за
Рентгеном i не став заперечувати навiть тодi, коли йому вручили
Нобелiвську премiю. Рентген же, за свiдченням учених того часу, усiляко
ухилявся вiд пояснення природи свого вiдкриття й навiть не виступив iз
передбаченою протоколом промовою на церемонiï вручення
Нобелiвськоï премiï.
Чому наукова громадськiсть не помiтила вiдкриття Пулюя, зробленого
ранiше За Рентгена, Незрозумiло. Учений вiдмовився патентувати свою
унiкальну лампу, що, мабуть, стало його фатальною помилкою. Тепер нам
залишається тiльки сподiватися, що коли-небудь справедливiсть
переможе й наукова громадськiсть усе' ж таки визнає першiсть
вiдкриття Х-променiв за Iваном Пулюєм.
Крiм вiдкриття випромiнювання, наш спiввiтчизник збудував першу в Австро-
Угорськiй iмперiï електростанцiю, керував запровадженням
трамвайного сполучення в Празi, удосконалив телефон. Iван Пулюй першим
дослiдив неонове свiтло, налагодив промислове виробництво люмiнесцентних
ламп власноï конструкцiï. У 1902 роцi вiн став першим деканом
першого в Європi електротехнiчного факультету. Разом iз
Пантелеймоном Кулiшем та Iваном Нечуєм-Левицьким Пулюй переклав
Бiблiю на украïнську мову.
427 слiв За I. Кононенком
