Магiчнi рослини

Здається, немає такого зела, такоï рослини, якоï не вживали б нашi предки. Не вiрите? Ось послухайте! Нашi пращури вiрили, що дерева, кущi, трави, кожне зiллячко мають свою мову, власний голос. Усяка травинка в свiтi жива. Особливо на свято Купала кожне зело, вода, навiть роса наповнювалися чарiвними та цiлющими властивостями. Iснує повiр'я: хто вiдшукає цвiт перелiт- трави, буде в усьому щасливий. Мене бабуся навчала: коли вперше побачу в лiсi первоцвiт, то треба топтати, приказуючи: На здоров'я на сон-траву! Щоб на той рiк дiждати еону потоптати. Охоронитися вiд русалок можна, носячи iз собою полин, м'яту, любисток. Чебрець вiдновлює сили, змiцнює дух. Барвiнок загоює рани, лiкує хвороби шкiри. Будь-якi застуди вилiковують калиновими напоями. А на Вербному тижнi у церквах освячують вербовi гiлочки. Повернувшись додому, цими лозинками жартома били членiв родини, приказуючи: Не я б'ю, верба б'є. За тиждень Великдень! Недалечко червоне яєчко, будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля! Верба одганяє вiд хати злi сили й хворобу, а тому освячену вербу тримали за образами. Здавна в народi шанують подорожник, любисток, ромашку, горобину, звiробiй, спориш… Усього й не перелiчити! А знати, що довкола нас росте не просто трава, а цiлюще зiлля треба. Слiд знати i пам'ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами i природою.