Магiчнi рослини

Здається, немає такого зела, такоï рослини, якоï
не вживали б нашi предки. Не вiрите? Ось послухайте! Нашi пращури
вiрили, що дерева, кущi, трави, кожне зiллячко мають свою мову,
власний голос. Усяка травинка в свiтi жива. Особливо на свято Купала
кожне зело, вода, навiть роса наповнювалися чарiвними та цiлющими
властивостями. Iснує повiр'я: хто вiдшукає цвiт перелiт-
трави, буде в усьому щасливий. Мене бабуся навчала: коли вперше побачу в
лiсi первоцвiт, то треба топтати, приказуючи: На здоров'я на сон-траву!
Щоб на той рiк дiждати еону потоптати. Охоронитися вiд русалок можна,
носячи iз собою полин, м'яту, любисток. Чебрець вiдновлює сили,
змiцнює дух. Барвiнок загоює рани, лiкує хвороби
шкiри. Будь-якi застуди вилiковують калиновими напоями. А на Вербному
тижнi у церквах освячують вербовi гiлочки. Повернувшись додому, цими
лозинками жартома били членiв родини, приказуючи: Не я б'ю, верба
б'є. За тиждень Великдень! Недалечко червоне яєчко, будь
великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля! Верба
одганяє вiд хати злi сили й хворобу, а тому освячену вербу
тримали за образами. Здавна в народi шанують подорожник, любисток,
ромашку, горобину, звiробiй, спориш… Усього й не перелiчити! А
знати, що довкола нас росте не просто трава, а цiлюще зiлля треба.
Слiд знати i пам'ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами i
природою.