Моï домашнi обов'язки
Моï батьки дуже зайнятi люди: батько працює iнженером-
конструктором в науково-дослiдному iнститутi, а мама коректор у
видавництвi. Працюють вони весь тиждень з ранку до вечора, а ми з
сестрою Оленкою пiсля школи хазяйнуємо вдома. Були такi часи, коли
нiчого робити не хотiлося, але це було давно. Зараз ми подорослiшали i
зрозумiли, що можна
роздiлити обов'язки так, щоб нiхто не ображався.
Ось, наприклад, приготування ïжi.
Готувати я люблю, може, навiть
пiсля закiнчення школи пiду вчитися на кухаря. Оленка вмiє
готувати, але не дуже любить цю справу, от ми й домовилися: я готую,
вона миє посуд. Або навпаки, якшо ïй захочеться щось
приготувати. Ну, а продукти купуємо ми з нею разом, бо досить
часто буває потреба порадитися, та й сумки нести вдвох легше й
веселiше.
Прибирання квартири також наш обов'язок. Ми давно роздiлили
зони вiдповiдальностi спочатку кожен прибирає свою кiмнату, потiм
разом
наводимо порядок та чистоту у вiтальнi, а пiсля цього Оленка
миє кухню та ванну кiмнату, а менi дiстаються передпокiй та
туалетна кiмната. Ще одна важлива чоловiча справа виносити смiття та
слiдкувати за чистотою вiдра
це моя робота, i я виконую ïï
без нагадувань, а Оленка має додаткове навантаження доглядати
рослини на кухнi. Чомусь ця робота ïй не дуже подобається
мабуть, вона боïться передозувати добрива або занадто залити квiти.
Нiчого, хай звикає до вiдповiдальностi, ïй уже десять рокiв
майже доросла. Мама купила Оленцi червону маленьку лiйку та блакитне
вiдерце для вiдстоювання води, бо не можна ж
поливати рослини холодною
водопровiдною водою. Я допомiг сестричцi зробити кiлька паличок для
рихлення грунту у горщиках гадаю, тепер ïй приємнiше
доглядати наш маленький садок. Татко iнколи жартує: Коли, Олено,
пригощатимеш нас бананами?. Жарти жартами, а кiмнатнi помiдори вже
потроху квiтнуть, отже, надiя на урожай є. А пару тижнiв тому мама
порадила нам з Оленкою
посiяти в ящичок насiння петрушки. Зараз воно
вже почало сходити дуже красиво, кучерявий смарагдовий килимок росте у
ящичку. Довелося мамi купувати Оленцi ще й маленький обприскувач робити
дощик для нашоï петрушки. Ми сподiваємося колись скуштувати
ароматноï зеленi, якщо Тася дозволить, звичайно. Тася це наша
блакитна папужка. Тiльки-но зелений килимок з'явився, Тася усе зрозумiла
вранцi мерщiй летить до кухнi та дзьобає потихеньку травичку. До
речi,
прибирати у Тасинiй клiтцi обов'язок Оленки, це вона робить
спритно i з задоволенням. Улаштувала для пташки рiзнi атракцiони,
поставила маленький басейн для купання, дзеркальце пiдвiсила. Є у
нас ще один член сiм'ï абрикосовий пудель Кузя, от за ним вже я
доглядаю. По-перше, тому що я старший, а по-друге, Кузя не дуже
слухає жiнок, вiд Оленки навiть втекти може, лови його потiм, а
я
його дресирую без проблем. Але основне моє завдання
вигуляти
Кузю двiчi або тричi за день, нагодувати вранцi та ввечерi i взагалi,
слiдкувати, щоб йому було добре. Довелося навчитися навiть варити
вiвсяну кашу та терти моркву на тертушцi, бо вiвсянка дає собацi
дуже красивий блиск шерстi, а морква це вiтамiни та мiнерали. I коли
сусiди, якi
вигулюють своïх собак, запитують мене, що це я роблю,
що мiй собака такий здоровий та веселий, це я сприймаю як комплiмент.
Ось, здається, i всi нашi
домашнi обов'язки. Та нi, забув ще про
одну справу щочетверга я йду купувати газети: одну для татка, одну для
мами, та ще одну, дитячу нам з Оленкою. Це, мабуть, один з
найприємнiших обов'язкiв, бо дуже вже подобається нам
розгадувати рiзнi задачки, кросворди, шаради й головоломки. Тато хвалить
нас: Ну й дiти! I працьовитi, i розумнi! А мама завжди вiдповiдає:
Обережно перехвалиш!. А нам iз сестричкою все одно приємно.
