Переказ — ЧОРНА РАДА
Запорожцi були незадоволенi чварами мiж Тетерею, Золота-ренком i Сомком за гетьманську булаву i не бачили серед них гiдного претендента на ïï отримання. Тому на початку 1663 року на сiчовiй радi козаки вирiшили обрати гетьманом Украïни Iвана Брюховецького.Щоб заручитись пiдтримкою простого люду, запорозьке товариство розiслало по всiй Украïнi гiнцiв, i тi активно агiтували за народного, свого гетьмана, який захищатиме ïх iнтереси.
Московському уряду була до вподоби змiна украïнського гетьмана, бо Тетеря ïх зовсiм не влаштовував через дружбу з поляками. Знаючи про прихильнiсть запорожцiв та Брюховецького до Москви, царський уряд усiляко пiдтримував назрiваюче повстання козакiв проти законного гетьмана Тетерi.
17 червня 1663 року вiдбулася чорна рада, яка проходила не на Сiчi, а за московськими воротами Нiжина.
В iсторiï рада 1663 року вiдома, як нiжинська, або чорна. Чорною ïï назвали тому, що на раду вперше була допущена козацька чернь. Ця рада була однiєю з найбурхливiших, на якiй зчинилася справжня колотнеча.
На радi були присутнi вiд московського уряду князь Вели-когагiн, Хлопов, дяк Фомiн i деякi iншi урядовцi. Крiм цього, 8 000 московських ратникiв. З боку украïнцiв були присутнi козацька старшина (Брюховецький та кiлька полковникiв), сотники, запорожцi, мiщани, єпископ Мифодiй та козацька чернь.
Треба сказати, що на чорнiй радi, крiм Брюховецького, на посаду гетьмана претендували Якiв Сомко i Василь Золота-ренко. Московський уряд, боячись можливих заворушень, наказав усiм старшинам i козакам з'явитись на раду без зброï.
Серед площi встановили стiл i розкiшне крiсло для московського князя. Неподалiк була встановлена царська палатка чорного кольору. Саме за нею знаходилось росiйське озброєне вiйсько.
Вдарили в котли, i козацькi вiйська почали збиратися в коло. Та супроти наказу князя Великогагiна украïнцi були озброєнi. Князь став зачитувати царську грамоту, але, не дослухавши його до кiнця, прихильники Iвана Брюховецького стали проголошувати свого ставленика гетьманом. Вони за давнiм козацьким звичаєм почали пiдкидати угору шапки. Та прихильники Якова Сомка стали вiдстоювати свого кандидата. Незабаром втрутились i золоторенкiвцi.
Поступово суперечки щодо обрання гетьмана перейшли у справжню бiйку. Багато людей було поранено, а деяких до смертi забито. Раду було зiрвано.
Наступного дня, як вiдомо з iсторичних свiдчень, без зайвих крикiв i чвар вiльними голосами присутнiх було обрано Iвана Мартиновича Брюховецького гетьманом (В. Товстий; 346 сл.)
Завдання до тексту
1. Визначити тип i стиль мовлення.
2. Скласти складний план до тексту. Орiєнтовний план
I. Чвари мiж Тетерею Золотаренком i Сомком Агiтацiя за народного
гетьмана. III. Позицiя Московського уряду.
II. 17 червня 1663 року вiдбулася чорна рада
1. Походження назви ради.
2. Присутнi на радi.
3. Претенденти на булаву.
4. Царськi хитрощi.
5. Суперечки мiж кандидатами.
6. Обрання гетьмана.
7. Лексична робота.
Чернь простий народ, низи суспiльства; рядовi представники якого-
небудь громадського середовища, суспiльноï верстви.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слiв.
Незадоволений, претендент, запорозький, розкiшний, непода
лiк, супроти, не дослухавши до кiнця, незабаром, чорна рада,
єпископ Мифодiй, московськi ворота, царський уряд.
5. Записати числiвники словами.
1663 року, 17 червня 1663 року, 8 000 ратникiв.
6. За складеним планом стисло Переказ — ати текст.
