Поетична майстернiсть Максима Рильського

В умовах терору Максим Рильський зумiв написати десять книжок лiричних
поезiй i лiро-епiчних творiв, кiлька книжок перекладiв, зокрема й досi
неперевершений переклад творiв Адама Мiцкевича.
Уже перша поетична збiрка п'ятнадцятирiчного Рильського вишукано
демонструє умiння вiльно володiти словом. Саме вона виявила
найхарактернiшу рису письменника писати лаконiчно i водночас
глибокозмiстовно. Максим Тадейович великий майстер сонета, форма якого
вимагала саме лаконiчностi, стислостi думки i слова
3 молодих лiт поета захоплювала творчiсть великих поетiв минулого.
Потрiбно бути мужнiм, щоб у той
час писати нiжну лiрику та суворi сонети й октави.
Максим Рильський був талановитим iмпровiзатором i чудово грав на роялi,
навчившись у великого украïнського композитора Миколи Лисенка.
Напевно, звiдси особлива нiжнiсть, чистота, мелодiйнiсть його
поезiï. Багатство мотивiв перше, що характерне для поезiï
Максима Рильського. Традицiйнi мотиви украïнськоï поезiï
Рильський доповнює почерпнутими з античноï та
захiдноєвропейськоï, а в новi часи iз сучасностi. Яснiсть
свiтовiдчуття, дитинне захоплення радiстю життя поет пронiс через усю
творчiсть. Навiть змiнюючи пiд впливом обставин своє творче кредо,
коли, за його словами, сучаснiсть заговорила, вiн насамперед вслухався в
порухи людськоï душi, в глибини людських переживань. Для його
вiршiв характерна зосереджена думка, енергiя, закута в класично прозорi
й гармонiйно виваженi форми. Рильський на догоду часовi був вiрним
поетичнiй класичнiй традицiï.
Нове життя нового прагне слова, змушений написати Максим Тадейович.
Проте серед багатьох офiцiозних поезiй 30-50-х рокiв часто з'являються
справжнi шедеври, якi навiчно залишають поета серед видатних митцiв
сучасностi.
Музикальнiсть поезiï Максима Рильського вiд украïнськоï
народноï пiснi. Завдяки Рильському i неокласикам украïнська
поезiя зрiвнялася iз захiдноєвропейською у використаннi
найскладнiших форм вiрша.
Особливою майстернiстю вирiзняються сонети М. Рильського. Як сказав
дослiдник його творчостi Юрiй Лаврiненко, може, саме тому Рильський
вибрав сонет i дав йому ще один вислiв, цим разом вислiв
украïнськоï туги за визволенням з провiнцiалiзму, за великою
землею культури.
У Ся творчiсть видатного поета пройнята прагненням до великоï землi
культури, до краси слова, до народноï мудростi Максим Рильський
душа i совiсть свого народу був не просто поетом, а мислителем,
фiлософом, працелюбом, який зi свого Голосiєва в Києвi,
мудро примружившись, бачив увесь свiт, але нiколи не забував
своєï Романiвки. Тому й мiг, осягнувши вершини свiтовоï
культури, заповiсти нащадкам: Як парость виноградноï лози, плекайте
мову.