Розкрийте основнi мотиви послання Т. Шевченка I мертвим, i живим, i ненарожденним…

Поява послання Шевченка I мертвим, i живим, i ненарожденним землякам
моïм в Украïнi i не в Украïнi моє
дружнєє посланiє була викликана громадським намiром
поета змiнити пiдневiльне становище Украïни, а головне пробудити в
украïнцiв почуття нацiональноï гiдностi й честi, посилити
ïхню нацiональну свiдомiсть. Вiн застерiгає представникiв
панiвного класу, просить схаменутися i гнiвно засуджує ïх.
Епiграфом до твору стали слова з Бiблiï: Аще кто речет, яко люблю
Бога, а брата своєго ненавидит, лож єсть. Шевченко цим самим
натякав на панiв, якi експлуатували крiпакiв i водночас говорили, що
люблять народ. Вiн усвiдомлював, що украïнськi пани глухi до потреб
народу, вони правдою торгують, самi людей запрягають в тяжкi ярма.
Поет вважає, що в своïй хатi своя й правда, i сила, i воля,
тобто украïнський народ має всi пiдстави для формування
своєï самостiйноï держави й культури. Автор рiзко
засуджує тих дворян, якi шукали передовоï культури на чужинi,
вiдгороджуючись вiд рiдного народу, свого краю, адже немає другого
Днiпра. Цi слова дуже актуальнi й сьогоднi i звучать духовним заповiтом
нащадкам. Стали крилатими Шевченковi рядки з послання: Учiтесь, читайте,
i чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
Поет бачив обурення селян, наростання протесту проти гноблення, тому
висловив у посланнi пересторогу панам, що гнiт народу призведе до
повстання i розправи з поневолювачами:
Розкуються незабаром Закованi люде, Настане суд, заговорять I Днiпро, i
гори! I потече сторiками Кров у синє море… Шевченко
закликає до боротьби проти царату i попереджає панiв, що
буде ïм страшний суд селянська революцiя. Письменник висмiює
украïнських панiв, якi борються за об'єднання слов'янських
народiв i при цьому погоджуються пiдкорятися росiйському царевi,
зневажають простолюдинiв, нехтують своєю мовою.
Треба самим уважно вивчати та дослiджувати свою iсторiю, не чекати, поки
нiмець iсторiю нашу нам розкаже.
Нащадкам нашим завжди слiд пам'ятати …що ми?.. Чиï сини? Яких
батькiв? I якщо ми справдi пишаємося легендарною славою
запорозьких лицарiв, то треба учитися в них волелюбностi та вiдваги, щоб
покiнчити iз соцiальним та нацiональним безправ'ям.
Висновок. Посланiє Шевченка пройнято вiрою в те, що майбутнє
Украïни обов'язково стане кращим, нiж минуле. Значення цього твору
як духовного заповiту нащадкам у тому, що вiн впливав на формування
нацiональноï самосвiдомостi украïнського народу, засуджував
космополiтизм, безбатькiвщину, утверджував демократичне розумiння
iсторiï Украïни та ïï культурного процесу.
Т. Шевченко виступає проти байдужого ставлення до своєï
рiдноï iсторiï, культури, мови. Послання твiр-обвинувачення i,
водночас, це таки послання до тих, хто житиме у майбутньому, хто не
повинен забувати життя свого народу в минулому й на цьому минулому
вчитися.
Опорнi слова й поняття: епiграф, Бiблiя, нацiональна культура,
нацiональна самосвiдомiсть, твiр-обвинувачення.