Виклад казки Чайку

Я жив з рибалками на самому березi океану. За нашою хатинкою була тайга, i коли не шумiв океан, то чутно було, як дятел довбає дерева. Один раз рибалки сказали менi:
Подивися, як над водою кружляють чайки, вони ловлять рибу, завтра ранком ми теж почнемо лов
Ранком я прокинувся, коли сонце ще не виплило з океану. Було тихо, хвилi зеленими пружними рядами набiгали на пiсок i вiдкочувалися назад, в океан. У самоï води, швидко перебираючи рожевими лапками, ходила чайку, залишаючи на мокрому пiску хрестики своïх слiдiв. Ходила й голосно ойкала: ах, ах, ах. А десь далi, за сопками, iнша чайка вiдповiдала ïй: ах, ах, ах.
Що це,- думаю,- вони розплакалися? Дiтей своïх, чи що, розгубили?
Я довго дивився на чайку, а потiм повернувся визбушку. Рибалки знiмали мережi з тичин i вiдносили подалi вiд води, пiд дно баркасiв пiдклали колоди й вкотили баркаси на берiгся
Я зачудувався:
У таку погоду тiльки за рибою йти, а ви до шторму готуєтеся?
Не можна сьогоднi в море виходити, сказали менi рибалки, шторм буде
На небi жодного хмарини, i вiтру нi, звiдки ви про шторм довiдалися?
Рибалки менi на чайку показують, а чайку все по пiску ходить i ойкає