Виклад казки Чайку

Я жив з рибалками на самому березi океану. За нашою хатинкою була тайга,
i коли не шумiв океан, то чутно було, як дятел довбає дерева. Один
раз рибалки сказали менi:

Подивися, як над водою кружляють чайки, вони ловлять рибу, завтра ранком
ми теж почнемо лов

Ранком я прокинувся, коли сонце ще не виплило з океану. Було тихо, хвилi
зеленими пружними рядами набiгали на пiсок i вiдкочувалися назад, в
океан. У самоï води, швидко перебираючи рожевими лапками, ходила
чайку, залишаючи на мокрому пiску хрестики своïх слiдiв. Ходила й
голосно ойкала: ах, ах, ах. А десь далi, за сопками, iнша чайка
вiдповiдала ïй: ах, ах, ах.

Що це,- думаю,- вони розплакалися? Дiтей своïх, чи що, розгубили?

Я довго дивився на чайку, а потiм повернувся визбушку. Рибалки знiмали
мережi з тичин i вiдносили подалi вiд води, пiд дно баркасiв пiдклали
колоди й вкотили баркаси на берiгся

Я зачудувався:

У таку погоду тiльки за рибою йти, а ви до шторму готуєтеся?

Не можна сьогоднi в море виходити, сказали менi рибалки, шторм буде

На небi жодного хмарини, i вiтру нi, звiдки ви про шторм довiдалися?

Рибалки менi на чайку показують, а чайку все по пiску ходить i
ойкає