Поема Т. Шевченка Гамалiя

Iсторична поема Шевченка Гамалiя (1842) присвячена темi запорозьких
чорноморських визвольних походiв. Уперше до цiєï теми автор
звернувся ще в поемi Iван Пiдкова (1839). Iсторичною основою стали
подiï XVI XVII ст, коли украïнське населення потерпало вiд
зовнiшньоï експансiï. Люди забиралися в полон i вiдправлялися
до Туреччини, що перетворилася на величезний невiльницький ринок.
Гамалiя головний герой твору, особа не iсторична узагальнений художнiй
образ запорозького отамана. Очоленi Гамалiєю козаки , вирушають на
допомогу своïм ув'язненим спiввiтчизникам, безстрашно вступають у
бiй, визволяють украïнських бранцiв з турецькоï неволi та
переможно повертаються додому. Автор особливо наголошує на
визвольному характерi запорозьких морських походiв (Не кишенi трусить,
ïдем рiзать, палить, Братiв визволяти).
Зображуючи персонажiв украïнського минулого, Шевченко
намагається пiдкреслити й видiлити такi ïх риси, як
патрiотизм, самовiдданiсть, здатнiсть на самопожертву заради
високоï мети, загострене вiдчуття справедливостi й готовнiсть цю
справедливiсть захищати зi зброєю в руках.