Апостроф

Апостроф пишемо передя, ю, є, i: а) пiсля губних приголосних б, п,
в, м, ф. б'є, п'є, м'яч, в'є, в'юн, В'ячеслав; б)
пiсля р, що стоïть у кiнцi складу; подвiр ‘я, матiр ‘ю,
кур ‘ер; в) пiсля префiксiв та першоï частини складних слiв.
що закiнчуються на твердий приголосний без ‘язикий, пiд'ïзд,
роз'єднання, з'явитися, роз'юшити, дит'ясла, пiв'яблука,
пан'європейський (з iменниками - власними iменами те пишемо через
дефiс пiв-вропи, пiв-Києва в усiх iнших випадках — разом1
пiвогiрка, пiвкарбованця), г) пiсля к перед я у словах Лук'ян,
Лук'яненко, лу- к ‘янiвський тощо, г) пiсля губних перед яу ю,
є, i, якщо перед губними стоïть/?, верб'я, торф'яний,
черв'як. У словах iншомовного походження апостроф пишемо: а) перед я, юу
є, i пiсля губних (б, //, в, л/, ф). шиплячих {ж, /, ш),
задньоязикових (г, г, я х) приголосних в основах слiв при роздiльнiй
вимовi» Рейк'явiк, X ‘юстон, Руж ‘є; б) пiсля
префiксiв, що закiнчуються на твердi приголоснi, перед я, ю, с, Г iн
‘єкцiя, ад ‘ютант, кон ‘юн- ктура; в) пiсля/?,
що стоïть у кiнцi складу, перед я, ю, є, i. бар
‘єр, кар ‘єра г) пiсля часток д, о в прiзвищах:
О'Генрi, Д'Лрта- ньян. Апостроф не пишемо: а) коли перед губним звуком
є приголосний (крiм р), який належить до кореня: дзвякнути,
мавпячий, свято, тьмяний, цвях, б) коли ря, рю, рє означають
сполуку м'якого р iз наступними а, у, є: буряк, буряний, крякати,
рябий, Рапн; в) пiсля префiксiв iз кiнцевим приголосним перед наступними
/, є, а, о, у: безiменний, загiтувати; г) пiсля губних та р, що
стоïть у кiнцi складу, перед йо: Соловйов, Муравйов, посерйознiшав
У словах iншомовного походження апостроф не пишемо, якщо я, ю позначають
пом'якшення попереднiх приголосних- гравюра, бюро, кювет, пюре.