90. Двi основи дiєслова
Дiєслiвнi форми утворюються за допомогою суфiксiв i флексiй вiд дiєслiвних основ, що виступають у двох варiантах: основа iнфiнiтива й основа теперiшнього часу. Основа iнфiнiтива видiляється в неозначенiй формi дiєслова пiсля вiдкидання суфiкса -ти: iиука(ти), вози(ти), гукну(ти), принес(ти). Основа теперiшнього (або майбутнього простого) часу видi- ляється у формi дiєслова теперiшнього (майбутнього просто- го) часу 3-ï особи множини пiсля вiдкидання флексiï -уть {-ють), -ать {-ять): шукаi(уть), воз(ять), гукн(уть), при- нес(уть). Вiд основи iнфiнiтива творяться форми дiєслiв минулого часу дiйсного способу, активнi й пасивнi дiєприкметники минулого часу, дiєприслiвники доконаного виду, наприклад: дозрi-(ти) дозрiв, дозрiла, дозрiло, дозрiли; дозрiлий; дозрiвши; посiя- (ти) [noc'ija-mu] посiяв, посiяла, посiяло, посiяли; посiя- ний; посiявши. Вiд основи теперiшнього часу утворюються форми теперiш- нього або простого майбутнього часу дiйсного способу, синте- тичнi форми наказового способу, активнi дiєприкметники тепе- рiшнього часу i дiєприслiвники недоконаного виду, наприклад: рiж(-уть) рiжу; рiжмо, рiжучий, рiжучи. П р и м i т к а . Окремi дiєслiвнi форми творяться аналiтичним способом за допомогою службових слiв, наприклад: буду ходити, бу- дуть ходити (складенi форми майбутнього часу); ходив би, ходили б (форми умовного способу); хай ходить, хай ходять (форми наказового способу). У таких формах основу визначають за синтетичними форма- ми дiєслiв, вiд яких утворилися аналiтичнi: ходи-в би, хай ход-ять, буду ходи-ти.
