якiснi прикметники

Вiдноснi прикметники можуть переходити до розряду якiс- них.
Багатозначнi слова своïм прямим значенням можуть ли- шатися в
розрядi вiдносних, а на основi переносних значень створюються поступово
якiснi прикметники, що на сучасному етапi ще сприймаються як похiднi.
Так, назви ознак предметiв за рiзними вiдношеннями на зра- зок вишневий
(сiк), буряковий (корiнь), бузковий (кущ), малиновий (напiй) можуть
уживатися i як назви кольорiв, що сприймаються безпосередньо: вишнева
хустка, волошковi очi, бузковий вiдтiнок, малинове пальто. Цi назви
кольорiв уже сприймаються як якiснi прикметни- ки. Вiдноснi прикметники,
що виражають ознаки предметiв за матерiалом та iншими вiдношеннями, в
контекстi можуть та- кож набувати ознак якiсних прикметникiв. Пор.:
срiбна лож- ка i срiбна голова (сива); дерев'яний стiл i дерев'яний язик
(нерухомий, отерплий); батькiвськi збори i батькiв- ське ставлення
(чуйне); кришталева ваза i кришталева совiсть (особливо чиста). Деякi
вiдносно-якiснi прикметники, в яких процес семан- тичних перетворень
завершився, мають ознаки якiсних. Так, прикметники творчий, картинний,
дiловий, мирний можуть утворювати форми вищого й найвищого ступенiв
порiвняння i синтаксично означатися кiлькiсними словами: бiльш творчий,
найбiльш творчий, менш дiловий, найменш дiловий, за- надто картинний,
дуже мирний. Такi прикметники можуть ставати твiрними основами iмен-
никiв з абстрактним значенням (творчiсть, картиннiсть) або прислiвникiв
(творчо, картинно, мирно) i вступати в антонiмiчнi та синонiмiчнi
вiдношення з якiсними прикмет- никами.