якiснi прикметники

Вiдноснi прикметники можуть переходити до розряду якiс- них. Багатозначнi слова своïм прямим значенням можуть ли- шатися в розрядi вiдносних, а на основi переносних значень створюються поступово якiснi прикметники, що на сучасному етапi ще сприймаються як похiднi. Так, назви ознак предметiв за рiзними вiдношеннями на зра- зок вишневий (сiк), буряковий (корiнь), бузковий (кущ), малиновий (напiй) можуть уживатися i як назви кольорiв, що сприймаються безпосередньо: вишнева хустка, волошковi очi, бузковий вiдтiнок, малинове пальто. Цi назви кольорiв уже сприймаються як якiснi прикметни- ки. Вiдноснi прикметники, що виражають ознаки предметiв за матерiалом та iншими вiдношеннями, в контекстi можуть та- кож набувати ознак якiсних прикметникiв. Пор.: срiбна лож- ка i срiбна голова (сива); дерев'яний стiл i дерев'яний язик (нерухомий, отерплий); батькiвськi збори i батькiв- ське ставлення (чуйне); кришталева ваза i кришталева совiсть (особливо чиста). Деякi вiдносно-якiснi прикметники, в яких процес семан- тичних перетворень завершився, мають ознаки якiсних. Так, прикметники творчий, картинний, дiловий, мирний можуть утворювати форми вищого й найвищого ступенiв порiвняння i синтаксично означатися кiлькiсними словами: бiльш творчий, найбiльш творчий, менш дiловий, найменш дiловий, за- надто картинний, дуже мирний. Такi прикметники можуть ставати твiрними основами iмен- никiв з абстрактним значенням (творчiсть, картиннiсть) або прислiвникiв (творчо, картинно, мирно) i вступати в антонiмiчнi та синонiмiчнi вiдношення з якiсними прикмет- никами.