Вiдношення
Вiдношення. Вживається в науковiй мовi, найчастiшев математицi,для вираження рiзного роду зв'язку мiж двома величинами: геометричне
вiдношення частка вiд дiлення однiєï величини на другу;
арифметичне вiдношення рiзниця двох чисел (див. Толковьiй словарь рус-
ского язьïка под ред. проф. Д. Н. Ушакова, т. 2, М., 1938, стор.
953954). У лiнгвiстицi: граматичнi вiдношення слiв, синтаксичнi
вiдношення. Золоте вiдношення термiн в архiтектурi, що позначає
певне спiввiдношення розмiрiв частин будiвлi. Вiдношення може вживатися
як синонiм до слiв (залежно вiд контексту) стосунок, причетнiсть.
Режисер фiльму мав певне вiдношення до нового творчого об'єднання
Режисер фiльму мав певний стосунок до нового творчого об'єднання.
До справи з журналом староста класу не мав вiдношення До справи з
журналом староста класу не був причетний. Чи має вiн яке
вiдношення до скарбу? (О. Донченко). …Почалась якась складна гра з
новими, несподiваними учасниками, якi до хiмiï не мають нiякого
вiдношення (Ю. Iïïовкопляс). Слово вiдношення (з прийменником
по) в значеннi прийменника, що вказує напрям дiï (Оця ваша
незрозумiла настороженiсть по вiдношенню до мене А. Головко), часто
буває доцiльно замiнити словом щодо, до (…настороженiсть
щодо мене). Вiдношення вживають паралельно з iншими лексемами, коли
треба пiдкреслити якийсь аспект, план розгляду, бiк справи або явища,
певний погляд: Радянськi республiки в Закавказзi i Середнiй Азiï в
промисловому вiдношеннi далеко випередили сусiднi з ними Туреччину i
Iран (Iсторiя КПРС). Коли мають на увазi спiлкування, поводження з
кимсь, вияв думки про когось або щось, треба вживати слово ставлення, а
не вiдношення (Усiм подобалося ставлення нового директора до членiв
колективу. Окремоï розмови заслуговує ставлення наше до
здобуткiв дожовтневоï науки М. Рильський). Розглянемо такий
приклад: Прошу написати про своє ставлення до новоï
рацiоналiзаторськоï пропозицiï групи iнженерiв вашого вiддiлу.
Якщо тут замiсть ставлення вжити слово вiдношення, змiст буде ви-
кривлений: вийде, що автор листа цiкавиться не тим, яй оцiнює
працiвник вiддiлу пропозицiю своïх колег, а тим, чи має вiн
якийсь стосунок до пiдготовки цiєï пропозицiï.
