Асимiляцiя за мiсцем i способом творення

Асимiляцiя за мiсцем i способом творення приголосних звукiв також
частiше вiдбувається при швидкому темпi мовлення, здебiльшого в
межах слова-такту i (рiд. ше) на межi тактiв чи слiв у тактi. Прикладами
асимiляцiï за мiсцем i способом творення приголосних у давньо
украïнськiй мовi є уподiбнення мяким приголосним дальшого Ц]
(повна прогресивна асимiляцiя за способом творення): окитиЦе] >
жи[т'iе] -> ж и[т'т'е] > [жит'.а]; ночью (фон. [ноч*ь]у]) ->
[ночiу] -> [н'iчч у] -> [н 'i'ч iу] i под. Подовження приголосних
у результатi названоï асимiлятивноï змiни є однiєю
з фонетичних особливостей укра ïнськоï мови. До асимiляцiй
такого типу сучасного перiоду, що спостерiгаються в усному мов леннi,
належать: а) змiни груп свистячий i шиплячий у групи шиплячий i шиплячий
(регре сивна асимiляцiя): безшумно [беиш:у'мно], принiсши [прин'i'ш:ис],
через жито [че'ре]*>ж:ито], а також перехiд свистячих у шиплячi
перед африкатами [дж], [ч]: пiсок — пiсчаний — [пiшча'ниГ],
iзджу > Цiжджу] тощо; б) змiни звукосполучень шиплячий i свистячий у
сполучення свистячий i свистячий (регресивна асимiляцiя): б'єшся ^
е ‘с ‘:а ], зваж ся [зваз'с'а], а також: книжцi [кни'зцуi],
чашцi [ча'с'ц'i]; в) перехiд в африкати приголосних [д] i [т] у
звукосполученнях приголосний [т], М [д]> М i свистячий (шиплячий,
африката), наприклад: Вiт чизна [вiч:и'зна], коритце [кори'ц:еи],
коротший [коро'ч.иi], йдеться [iде'ц':а], радься [ра'дз'ц'а] i под.; г)
переходи африкат у свистячi, шиплячi чи iншi африкати перед свистячим,
шиплячим або iншою африкатою: р iчцi [р'i'ц':i], не морочся
[неимороц':а]. Украïнською орфографiєю передаються тiльки
поодинокi наслiдки асимiляцiï за мiсцем i способом творення:
пишеться щ (фон. [шч]) на мiсцi [сч] (щастя, лiщина, пiщаний, дощаний),
а також щ (фон. [шч]) i чч на мiсцi [с'ч] i [ц'ч'] у словах типу
Одещина, Вiнниччина.