Дiєслiвнi префiкси

Префiксальний спосiб є основним у твореннi дiєслiв вiд
дiєслiвних основ. Бiльшiсть дiєслiвних префiксiв
прийменникового походження: в-(вi-), у-, увi-, вiд-(вiдi-), ви-, до-(дi-
), з-(зi-, iз-, с-), за-, на-, над-(надi-), о-, об-(обi-), пiд-, пере-,
по-, при-, про-, поза-, понад-, попiд-. Приєднання рiзних
префiксiв до безпрефiксного дiєслова видозмiнює значення
його за просторовими, часовими та iншими ознаками дiï, служить
розширенню гнiзда спорiднених слiв. Наприклад: будувати До новiших за
походженням належать дiєслiвнi префiкси зне-, обез-, недо-: зне
важати, обезболювати, недочувати. 162 Словотвiр Зберiгши давнi
прийменниковi значення, дiєслiвнi префiкси розвинули новi, вiд
даленi вiд прийменникових. ïх багатозначнiсть виявляється у
поєднаннi з основами рiзних лексичних груп дiєслiв.
Наприклад, префiкс за- у дiєсловах перемiщення означає
напрям руху всередину або вдалину (зайти, завезти, забiгти), а з
дiєсловами активноï дiï над предметом —
ïï початок (засвiтити, застогнати) або кiнцевий результат
(замилити, занурити). У рядi iнших дiєслiв виявляється
значення приєднання предмета (зачепити), покриття чого-небудь
суцiльно, сильно (заснiжити, запорошити) та iн. Дiєслiвнi префiкси
виконують подвiйну роль — словотворчу i граматичну. Пре фiкси
виступають основним засобом творення видовоï пари вiд дiєслiв
недоконаного виду. Цю роль виконує небагато префiксiв: з-(с-), за-
, на-, по-, при-, про- (питати - спитати, програмувати —
запрограмувати, лити — налити, чорнiти — почорнiти, летiти
прилетiти). У процесi префiксального словотворення дiєслiв
префiкси виконують, крiм сло вотворчоï ролi, i граматичну —
виражають також значення виду. Зрiдка використовується в
дiєслiвному словотвореннi iменний префiкс напiв-. Вiн, як правило,
не впливає на видове значення дiєслова: лежати —
напiвлежати, при сiсти — напiвприсiсти, заснути —
напiвзаснути. Префiкси не-, недо- виражають повне або часткове
заперечення дiï або фiзичного стану: маю немає, чути —
недочувати. З префiксiв iншомовного походження у дiєслiвному
словотвореннi беруть участь такi: де-(дез-), duc-, ре- (маскуватися
— демаскуватися, орiєнтувати — дезорiєнту вати,
асоцiювати дисасоцiювати, мiгрувати рем i гру вати).