Дiєслiвнi префiкси

Префiксальний спосiб є основним у твореннi дiєслiв вiд дiєслiвних основ. Бiльшiсть дiєслiвних префiксiв прийменникового походження: в-(вi-), у-, увi-, вiд-(вiдi-), ви-, до-(дi- ), з-(зi-, iз-, с-), за-, на-, над-(надi-), о-, об-(обi-), пiд-, пере-, по-, при-, про-, поза-, понад-, попiд-. Приєднання рiзних префiксiв до безпрефiксного дiєслова видозмiнює значення його за просторовими, часовими та iншими ознаками дiï, служить розширенню гнiзда спорiднених слiв. Наприклад: будувати До новiших за походженням належать дiєслiвнi префiкси зне-, обез-, недо-: зне важати, обезболювати, недочувати. 162 Словотвiр Зберiгши давнi прийменниковi значення, дiєслiвнi префiкси розвинули новi, вiд даленi вiд прийменникових. ïх багатозначнiсть виявляється у поєднаннi з основами рiзних лексичних груп дiєслiв. Наприклад, префiкс за- у дiєсловах перемiщення означає напрям руху всередину або вдалину (зайти, завезти, забiгти), а з дiєсловами активноï дiï над предметом — ïï початок (засвiтити, застогнати) або кiнцевий результат (замилити, занурити). У рядi iнших дiєслiв виявляється значення приєднання предмета (зачепити), покриття чого-небудь суцiльно, сильно (заснiжити, запорошити) та iн. Дiєслiвнi префiкси виконують подвiйну роль — словотворчу i граматичну. Пре фiкси виступають основним засобом творення видовоï пари вiд дiєслiв недоконаного виду. Цю роль виконує небагато префiксiв: з-(с-), за- , на-, по-, при-, про- (питати - спитати, програмувати — запрограмувати, лити — налити, чорнiти — почорнiти, летiти прилетiти). У процесi префiксального словотворення дiєслiв префiкси виконують, крiм сло вотворчоï ролi, i граматичну — виражають також значення виду. Зрiдка використовується в дiєслiвному словотвореннi iменний префiкс напiв-. Вiн, як правило, не впливає на видове значення дiєслова: лежати — напiвлежати, при сiсти — напiвприсiсти, заснути — напiвзаснути. Префiкси не-, недо- виражають повне або часткове заперечення дiï або фiзичного стану: маю немає, чути — недочувати. З префiксiв iншомовного походження у дiєслiвному словотвореннi беруть участь такi: де-(дез-), duc-, ре- (маскуватися — демаскуватися, орiєнтувати — дезорiєнту вати, асоцiювати дисасоцiювати, мiгрувати рем i гру вати).