Будова слова (морфемiка) словотвiр

Морфемiка — учення про значущi частини слова (морфеми). Цей роздiл повязує двi сумiжнi дисциплiни: словотвiр i морфологiю. Це пояснюється тим, що морфеми виконують як словотворчi, так i граматичнi функцiï, а словотворення тiсно повязане з морфологiєю. Морфема це найменша неподiльна значуща частина слова. Наприклад: брат-н-iй. За значенням i функцiєю у структурi слова морфеми подiляються на кореневi i службовi.
Корiнь — цс спiльна частина спорiднених слiв, яка виражає ïх поняттєве значення Розрiзняють коренi незв'язанi i зв'язанi. НезвЧгзанян (вiльний) корiнь той, що може iснувати як самостiйне слово Наприклад: лiс — лiсок — узлiсся. Звязаний корiнь — той, що в сучаснiй мовi не може виявити себе самостiйно а лише в поєднаннi зi службовими морфемами (префiксами, суфiксами). Наприклад- вiдняти, пiдняти, розняти — корiнь -ня- самостiйно iснувати не може, а виступає лиш* в похiдних словах. Основа — це частина змiнюваного слова, яка виражає його лексичне значення Вона видiляється шляхом вiдкидання афiксiв iз граматичним значенням. Наприклад* ворот-а, читачпи, чита-л-а. Основа слова може дорiвнювати кореню (мир) i може включати афiкси (префiкс, суфiкс). Залежно вiд цього видiляють основи непохiднi i похiднi. Непохiдною є основа, у складi якоï не видiляються словотворчi афiкси i яка не мотивується через звязки зi спiльнокореневими словами. Наприклад: сонце, бiлий, снiг. Похiдна — це основа, в складi якоï, крiм кореня, видiляються ще словотворчi афiкси i яка мотивується через звязки зi спiльнокореневими словами. Наприклад: морозиво <- мороз, правдивий < правда. Афiкс (вiд лат. аiхш — прикрiплений) є носiєм словотвiрного i граматичного значень слова i слугує засобом творення похiдних слiв i форм того самого слова. За мiсцем у словi видiляють такi типи афiксiв: префiкс, суфiкс, закiнчення (флексiя) i постфiкс (це афiкс, що виступає в абсолютному кiнцi слова: учитися). За функцiєю в словi афiкси подiляються на словотворчi i граматичнi. Граматичнi афiкси подiляються на формотворчi i словозмiннi. Формотворчi афiкси беруть участь у твореннi форм того самого слова:
      1) суфiкс -ти- в дiєсловах утворює форму iнфiнiтива
      (читати), суфiкс -в-(-л-) - форми минулого часу (писав, писали); 21
      суфiкси -ш-, -iш- слугують для утворення вищого ступеня порiвняння
      при кметникiв i прислiвникiв (довгий — довший, довго —
      довше);
      2) префiкс -най- — дня утворення найвищого ступеня порiвняння
      прикметникiв (вищий — найвищий);
      3) префiкси i суфiкси утворюють видовi пари дiєслiв (садити
      — посадити, стис нути — стискати). До словозмiнних
      афiксiв належить закiнчення (флексiя) (iбiгаю — бiгаєш).
      I Увага! Незмiннi слова не мають закiнчення (весело).