Рiшення Мiжнародного Суду ООН

З утворенням Мiжнародного Суду ООН було зв'язано чимало надiй i навiть
iлюзiй. Передбачалося, що Мiжнародний Суд зможе внести iстотний вклад у
реалiзацiю цiлей Уставу ООН. Однак йому не вдалося завоювати досить
широкого визнання з боку членiв свiтового спiвтовариства, на практицi
держави зi сторожкiстю ставляться до дiяльностi Суду
У практичнiй дiяльностi Мiжнародного Суду чiтко простежуються два
перiоди. Перший з них закiнчується 1966 роком, що став для
Мiжнародного Суду багато в чому переломним. Своïм рiшенням вiд 18
липня 1966 року в справi про Пiвденно-Захiдну Африку Мiжнародний Суд
нанiс втрату своєму престижу, дискредитувавши себе в очах
суспiльноï думки, в очах держав. Це рiшення Суду викликало обурення
в усьому свiтi, тому що воно носило вiдверто протиправний характер.
Мiжнародний Суд фактично переглянув рiшення, прийняте ïм чотири
роки тому по цiй же справi, у якому вiн вiдкинув попереднi заперечення
ПАР i ухвалив розглянути справу по сутi. Вiн зробив це без дотримання
статтi 61 Статуту й процедури, передбаченоï Регламентом. Тим самим
вiн пiшов проти положень Статуту про обов'язковiсть i окончательностиь
рiшень Суду. Головний судовий орган ООН вiдмовив у позовi Ефiопiï й
Лiберiï на тiм “пiдставi”, що ” держави-заявники
не можуть розглядатися як довели у своïх позовних вимогах яке-
небудь юридичне право або iнтерес у предметi суперечки”.
По сутi, рiшення Суду прямо суперечило загальновизнаним принципам
сучасного мiжнародного права, що засуджує колонiалiзм, колонiалiзм
i расову дискримiнацiю, Декларацiï про надання незалежностi
колонiальним краïнам i народам, численним рекомендацiям
Генеральноï Асамблеï ООН. Вiдмовившись по чисто формальних
пiдставах продовжити розгляд справи, Мiжнародний Суд протиставив себе
антиколониалистскому блоку держав. Це мало для нього важкi наслiдки
Таким чином, у другiй половинi 60-их рокiв Мiжнародний Суд ООН пережив
кризу довiри. Протягом декiлькох рокiв вiн змушений був не дiяти, тому
що до його послуг перестали звертатися. Згодом положення початок
виправлятися
Другий перiод триває аж до теперiшнього часу. У практику
Мiжнародного Суду ООН вносяться iстотнi корективи. Суд береться за
розробку бiльше демократичних i перспективних концепцiй мiжнародного
права. Вiн вимагає неухильного дотримання мiжнародних зобов'язань
вiд будь-яких держав, оказавшихся в ролi вiдповiдачiв. Багато нового
вноситься в процес судочинства. Суд стає бiльше доступним. Його
мiжнародний вплив поступово наростає
Всi дела, розглянутi Мiжнародним Судом за цей перiод можна з певною
часткою умовностi пiдроздiлити на кiлька основних категорiй залежно вiд
предмета розгляду. Вiдповiдно в окрему категорiю попадають справи,
пов'язанi з лiквiдацiєю залишкiв колонiальноï системи,
реалiзацiю права нацiй на самовизначення й користування своïми
природними багатствами, вiдшкодування збитку вiд колонiальноï
дiяльностi. До ïхнього числа ставляться консультативнi висновки в
справi про юридичнi наслiдки для держав, викликуваних триваючою
присутнiстю Пiвденноï Африки й Намiбiï ( 1970-1971 роки) i в
справi, пов'язаному iз Захiдною Сахарою ( 1974-1975 роки), а також
справи, збудженi Науру проти Австралiï про деякi райони
покладiв фосфатних руд у Науру (1989-…роки) i Португалiєю
проти Австралiï про Схiдний Тимор (1991-…роки). Найбiльш
численну категорiю утворять справи, що стосуються порушень державами
своïх мiжнародних зобов'язань, а також деяких загальновизнаних
принципiв i норм мiжнародного права. У неï входять справи 1972-1974
рокiв про рибнi промисли (Великобританiя проти Iсландiï, ФРН проти
Iсландiï); 1973-1974 рокiв про ядернi випробування (Австралiя проти
Францiï, Нова Зеландiя проти Францiï); 1979-1981 рокiв про
дипломатичний i консульський персонал США в Тегеранi (США проти Iрану);
1984-1991 рокiв про дiï вiйськового й напiввiйськового характеру в
Нiкарагуа й проти цiєï краïни (Нiкарагуа проти США); 1986-
1987 рокiв про прикордонну й трансграничну збройну дiï (Нiкарагуа
проти Коста-Рики); 1986-1992 рокiв про прикордонну й трансграничну
збройну дiï (Нiкарагуа проти Гондурасу).
Особливу категорiю становлять справи про делiмiтацiю континентального
шельфу мiж Тунiсом i Лiвiєю ( 1978-1982 роки) i мiж Лiвiєю й
Мальтою ( 1982-1985 роки), проведення морськоï границi в районi
затоки Мен мiж Канадою й США ( 1981-1984 роки), прикордоннiй суперечцi
мiж Буркина Фасо й Республiкою Малi ( 1983-1986 роки), у суперечцi у
вiдношеннi сухопутних i морських границь i границею мiж островами мiж
Сальвадором i Гондурасом (1986 рiк) i територiальнiй суперечцi мiж
Лiвiєю й Чад (1990 -… роки), а також справи 1988-…
рокiв про делiмiтацiю спiрноï границi мiж Гренландiєю й Чи-
Майеном (Данiя проти Норвегiï), 1991-… рокiв про делiмiтацiю
морськоï границi мiж Гвiнеєю-Бiсау й Сенегалом ( Гвiнея-Бисаю
проти Сенегалу), 1991-… рокiв про прохiд через протоку Великий
Бельт (Фiнляндiя проти Данiï), 1991-… рокiв про
делiмiтацiï морськоï границi й територiальних питань мiж
Катаром i Бахрейном (Катар проти Бахрейну).
У порядку апеляцiйноï й квазиапелляционной iнстанцiï
Мiжнародний Суд за цей перiод винiс рiшення по справах 1971-1972 рокiв
щодо компетентностi Ради ИКАО (Iндiя проти Пакистану) i 1983-1991 рокiв
про арбiтражне рiшення вiд 31 липня 1989 року ( Гвiнея-Бiсау проти
Синегала) i три консультативних висновки по заявах про перегляд рiшень N
158 ( 1972-1973 роки), 273 ( 1981-1982 роки), 333 ( 1984-1987 роки)
Адмiнiстративного трибуналу ООН. У цю же категорiю попадає,
видимо, справа 1989-… рокiв про повiтряний инцеденте вiд 3 липня
1988 року (Iран проти США).
Частина справ, зокрема 1973 року про процес пакистанських
вiйськовополонених (Пакистан проти Iндiï), 1976-1978 рокiв про
континентальний шельф Егейського моря (Грецiя проти Туреччини), 1980
року про тлумачення угоди вiд 25 травня 1951 року мiж Всесвiтньою
органiзацiєю охорони здоров'я i Єгиптом, 1984-1985 рокiв про
перегляд i тлумачення рiшення в справi про континентальний шельф мiж
Тунiсом i Лiвiєю (Тунiс проти Лiвiï) i 1988 року про порядок
дозволу суперечки мiж ООН i США — становили iнтерес в основному iз
процедурноï крапки зору
Фактично самостiйнi групи справ утворять справа 1987-1989 рокiв про
компанiю “елеттроника” (США проти Iталiï), пов'язаному
з нацианализацией приналежному американському капiталу iталiйських
компанiй; консультативний висновок 1989 року про застосовнiсть частини
22 статтi VI Конвенцiï про привiлеï й иммунитетах ООН; справи
1992-… рокiв, що стосуються питань тлумачення й застосування
Монреальской конвенцiï 1971 року, що виник у зв'язку з повiтряним
iнцидентом у Локерби (Лiвiя проти Великобританiï; Лiвiя проти США)
i ряд iнших
Таким чином, незважаючи на те, що Мiжнародний Суд ООН має
юрисдикцiю, обов'язковоï тiльки для держав — сторiн у
суперечцi, що виразили на цю згоду, а також може виносити консультативнi
висновки, послужний список нго справ значний
Реестрдел Мiжнародного Суду значно збiльшився за останнiм часом.
Рекордним щодо цього став 1992 рiк: було зареєстровано 13 справ.
Cегодня на розгляд Суду представлена вже 72-ое справа. Iз часу
своєï установи Суд дав 21 консультативний висновок. А
Постiйна Палата Мiжнародного Правосуддя й Мiжнародний Суд ООН у
загальному винесли рiшення по 101 спiрнiй справi, зробили консультативнi
висновки по 48 справам. На даний момент на розглядi Суду перебувають 10
спiрних справ i 1 справа, по якому Суд може винести консультативний
висновок