Австралiя — економiко-географiчна характеристика
Змiст:Полiтичне й економiко-географiчне положення Австралiï. Населення
краïни. Природнi ресурси й умови. Промисловiсть. Сiльське
господарство. Розвиток галузей сфери обслуговування. Зовнiшнi економiчнi
зв'язки.
1. Полiтичне й економiко-географiчне положення
Австралiя — єдина держава у свiтi, що займає територiю
цiлого континенту, тому Австралiя має тiльки морськi границi. Краïнами-
Сусiдами Австралiï є Нова Зеландiя, Iндонезiя, Папуа Нова
Гвiнея й iншi острiвнi держави Океанiï. Австралiя вилучена вiд
розвинених краïн Америки i Європи, великих ринкiв сировини й
збуту продукцiï, але безлiч морських шляхiв зв'язують Австралiю з
ними, а також Австралiя вiдiграє важливу роль в азiатсько-
тихоокеанському регiонi.
Австралiя має федеративний пристрiй i мiстить у собi 6 штатiв:
Новий Пiвденний Уельс, Вiкторiя, Квинсленд, Пiвденна Австралiя,
Тасманiя, Захiдна Австралiя i 2 територiï: Пiвнiчна територiя й
Австралiйська Столична територiя. Територiя краïни становить 7682
тис. кв. км, держава розташована на Австралiйському материку, о.
Тасманiя й iншi острови.
Столиця Австралiï м. Канберра. Австралiя — федеральна
держава в ськладi спiвдружностi, очолюваного Великобританiєю.
Глава держави — англiйська королева, представлена генерал-
губернатором, що призначається за рекомендацiєю
австралiйського уряду. Вищий законодавчий орган — Федеральний
парламент, що ськладається iз Сенату, що обирається на 6
рокiв (76 членiв, обновляється наполовину кожнi 3 роки) i палати
представникiв (148 членiв) , що обирається на 3 роки.
Виконавча влада формально належить очолюваному генерал-губернатором
виконавчiй радi, фактично здiйснюється урядом на чолi iз прем'єр-
мiнiстром. Кожний штат має свою конституцiю, органи влади й
керування. У територiях установлена спецiальна система керування.
Провiдною партiєю в Австралiï є Австралiйська
Лейбористська партiя (АПЛ) , утворена в 1891р. Основу партiï
становлять профспiлки, що входять у неï на правах колективних
членiв, молодiжнi й жiночi органiзацiï, є також iндивiдуальне
членство. Полiтика партiï багато в чому визначається
парламентською фракцiєю, парламентський лiдер у випадку перемоги
партiï на виборах автоматично стає прем'єр-мiнiстром.
Лiдер партiï — Пiл Китинг. Лiберальна партiя Австралiï,
заснована в 1944 р., виражає iнтереси великоï буржуазiï,
Нацiональна (Аграрна) партiя Австралiï, заснована в 1916р.,
виражає iнтереси великих землевласникiв i ськотарiв, утворить
коалiцiю з Австралiйською Лейбористською партiєю. В Австралiï
iснує ще безлiч партiй (Партiя Австралiйських Демократiв, Партiя
Ядерного Роззброювання, Партiя Сiльськоï Австралiï й iн.) .
2. Населення краïни
В 1996р. населення Австралiï ськлало 18,284,373 чiл., тому мiсце
Австралiï по населенню у свiтi перебуває в сороковому
десятку.
77% населення Австралiï — нащадки переселенцiв iз британських
островiв — англiйцiв, iрландцiв, шотландцiв, що утворили англо-
австралiйськi нацiï, iншi переважно iммiгранти з iнших
європейських краïн, аборигени й метиси — 250тис. чiл.
(1991р.) . Бiльшу частину населення краïни становлять iммiгранти.
Кожний четвертий житель Австралiï породжений за ïï
межами. Пiсля Другоï Свiтовоï вiйни початку здiйснюватися
iммiграцiйна програма, у ходi якоï населення краïни було
збiльшено з 7,6млн. чiл в 1947р. до 15,5 млн. чiл в 1984р. Близько 60%
цього росту дали iммiгранти i ïхнi дiти, що народилися в
Австралiï.
Населення Австралiï
видно з таблицi, Австралiя ставиться до краïн з I типомвiдтворення.
З 18,322,231 чел. чоловiкiв у вiцi вiд 1 до 14 рокiв — 2,032,238,
вiд 15 до 64- 6,181,887, вiд 65 i старше — 934,374, жiнок у вiцi
вiд 1 до 14рокiв — 1,929,366, вiд 15 до 64 — 6,017,362, вiд
65 i старше — 1,227,004 чiл.
Щiльнiсть населення по територiï краïни рiзна. Це
пояснюється тим, що бiля половини територiï Австралiï
займають пустелi й напiвпустелi, не придатнi для проживання. Тому
щiльнiсть населення в районах пустель менше людини на квадратний
кiлометр, а на схiдному узбережжi клiмат набагато благоприятнее, тому
тут розташованi великi мiста Австралiï Сiдней (3,6млн. чiл) ,
Мельбурн (3млн. чiл) , Брисбен (1,2млн. чiл) , i щiльнiсть населення тут
вiд 1 до 10 чел. на кв. км., так само на захiдному узбережжi в районi м.
Перт (1,2млн. чiл) щiльнiсть населення до 10 чел. на кв. км.
Австралiйцi — в основному мiськi жителi. На початку ХХ в. у мiстах
проживало 50% населення краïни, пiсля Другоï Свiтовоï
вiйни — 70%, в 60-х рр. сiльського населення було 16%, в 80-х рр.
— 14%. Процес урбанiзацiï тривав увесь час i ïï
темп неухильно збiльшувався. Так, за прогнозами, наприкiнцi ХХ в.
сiльське населення ськладе 8%.
Бiльше 70% австралiйцiв живуть в 12 великих мiстах краïни: у
федеральнiй столицi, столицях штатiв i Пiвнiчнiй територiï й мiстах
з населенням бiльше 100 тис. чiл. У Мельбурнi й Сiднеï
проживає близько 40% населення краïни.
3. Природнi ресурси й умови
Австралiя багата рiзноманiтними корисними копалинами. Новi вiдкриття
мiнеральних руд, зробленi на континентi за останнi 10-15 рокiв, висунули
краïну на одне з перших мiсць у свiтi по запасах i видобутку таких
корисних копалин, як залiзна руда, боксити, свинцево-цинковi руди.
Самi бiльшi в Австралiï покладу залiзноï руди, якi почали
розроблятися з 60-х рокiв нашого столiття, перебувають у районi хребта
Хамерсли на пiвнiчно-заходi краïни (родовища Маунт-Ньюмен, Маунт-
Голдсуерта й iн.) . Залiзна руда є також на островах Кулан i
Кокату в затоцi Кинга (на пiвнiчно-заходi) , у штатi Пiвденна Австралiя
в хребтi Мидлбек ( Айрон-Ноб i др.) i на Тасманiï родовище Савидж-
Ривер (у долинi р. Савидж) .
Великi родовища полiметалiв (свинець, цинк iз домiшкою срiбла й мiдi)
перебувають у захiднiй пустельнiй частинi штату Новий Пiвденний Уельс
— родовище Брокен-Хилл. Важливий центр видобутку кольорових
металiв (мiдi, свинцю, цинку) зложився бiля родовища Маунт-Айза (у штатi
Квинсленд) . Покладу полiметалiв i мiдi є також на Тасманiï (
Рид-Розбери й Маунт-Лайелл) , мiдi — у Теннант-Лементi (Пiвнiчна
Територiя) i в iнших мiсцях.
Основнi запаси золота зосередженi у виступах докембрийського фундаменту
й на пiвденно-заходi материка (штат Захiдна Австралiя) , у районi мiст
Калгурли й Кулгарди, Норсмен i Уилуна, а також у Квинсленде. Бiльше
дрiбнi родовища зустрiчаються майже у всiх штатах.
Боксити залягають на пiвостровах Кейп-Йорк (родовище Уейпа) i Арнемленд
(родовище Гов) , а також на пiвденно-заходi, у хребтi Дарлинг (родовище
Джаррадейл) .
Утримуючий марганець руди перебувають на островi Грут-Айленд — у
затоцi Карпентария й на пiвнiчно-заходi краïни — у районi
Пилбари.
Родовища урану виявленi в рiзних частинах материка: на пiвночi
(пiвострiв Арнемленд) — неподалiк вiд рiк Саут i Ист-Аллигейтор, у
штатi Пiвденна Австралiя — бiля оз. Фром, у штатi Квинсленд
— родовище Мери-Катлин i в захiднiй частинi краïни —
родовище Йиллирри.
Основнi поклади кам'яного вугiлля розташованi в схiднiй частинi
материка. Найбiльш великi родовища як коксiвного, так i некоксiвного
кам'яного вугiлля розробляються бiля мiст Ньюкасл i Литгоу (штат Новий
Пiвденний Уельс) i мiст Коллинсвилл, Блер-Атол, Блафф, Баралаба й Моура-
Кианга в штатi Квинсленд.
Геологiчними вишукуваннями встановлено, що в надрах Австралiйського
материка й на шельфi в його берегiв перебувають бiльшi родовища нафти й
природного газу. Нафта знайдена й добувається в штатi Квинсленд
(родовище Муни, Олтон i Беннет) , на островi Барроу в пiвнiчно-захiдного
узбережжя материка, а також на континентальному шельфi в пiвденного
узбережжя штату Вiкторiя (родовище Кингфиш) . Покладу газу (найбiльше
родовище Ранкен) i нафти виявленi також на шельфi в пiвнiчно-захiдних
берегiв материка.
В Австралiï є великi родовища хрому (штат Квинсленд) ,
Гингин, Донгара, Мандарра (Захiдна Австралiя) , Марлин (штат Вiкторiя) .
З неметалiчних корисних копалин зустрiчаються рiзнi по своïй якостi
й промисловому використаннi глини, пiськи, вапняки, азбест, а також
слюда.
Воднi ресурси самого континенту невеликi, але найбiльш розвинена рiчкова
мережа на островi Тасманiя. Рiки там мають змiшане дощове й снiгове
харчування й повноводнi протягом усього року. Вони стiкають iз гiр i
тому бурхливi, порожистi й мають бiльшi запаси гiдроенергiï.
Остання широко використовується для будiвництва
гiдроелектростанцiй. Наявнiсть дешевоï електроенергiï
сприяє розвитку на Тасманiï енергоємних виробництв,
таких як виплавка чистих електролiтних металiв, виготовлення целюлози
iн.
Рiки, що стiкають зi схiдних схилiв Великого Вододiльного хребта,
— короткi, у верхiв'ях течуть у вузьких ущелинах. Тут вони цiлком
можуть бути використанi, а почасти вже використовуються для будiвництва
ГЕС. При виходi на прибережну рiвнину рiки сповiльнюють свiй плин,
ïхня глибина збiльшується. Багато хто з них у гирлових
частинах навiть доступнi для великих океанських судiв. Рiка Кларенс
судноплавна на 100 км вiд устя, а Хоксбери — на 300 км. Обсяг
стоку й режим цих рiк рiзнi й залежать вiд кiлькостi опадiв i часу
ïхнього випадання.
На захiдних схилах Великого Вододiльного хребта беруть початок рiки, що
прокладають свiй шлях по внутрiшнiх рiвнинах. У районi гори Косцюшко
починається сама багатоводна рiка в Австралiï — Муррей.
У горах же зароджуються i ïï найбiльш великi припливи —
Дарлинг, Маррамбиджи, Гоулбери й деякi iншi.
Харчування р. Муррей i ïï проток головним чином дощове й у
меншому ступенi снiгове. Цi рiки найбiльш повноводнi на початку лiта,
коли в горах тане снiг. У суху пору року вони сильно мiлiють, а деякi iз
припливiв Муррея розпадаються на окремi стоячi водойми. Постiйний плин
(крiм винятково посушливого рокiв) зберiгають тiльки Муррей i
Маррамбиджи. Навiть Дарлинг, сама довга рiка Австралiï (2450 км) ,
пiд час лiтнiх посух, гублячись у пiськах, не завжди досягає
Муррея.
Майже на всiх рiках системи Муррея побудованi греблi й загати, бiля яких
створенi водоймища, де збирають паводковi води, використовуванi для
зрошення полiв, садiв i пасовищ. Рiки пiвнiчного й захiдного узбереж
Австралiï мiлководнi й порiвняно невеликi. Сама довга з них —
Флиндерс — упадає в затоку Карпентария. Цi рiки мають дощове
харчування, i ïхня водоноснiсть сильно мiняється в рiзну пору
року.
Рiки, стiк яких спрямований у внутрiшнi областi материка, такi як Куперс-
Лемент (Барку) , Дайамант-Ина й др., позбавленi не тiльки постiйного
стоку, але й постiйного, чiтко вираженого русла. В Австралiï такi
тимчасовi рiки називають лементами. Вони наповнюються водою тiльки пiд
час короткочасних злив. Незабаром пiсля дощу русло рiки знову
перетворюється в суху пiщану балку, що найчастiше не має
навiть певних обрисiв.
Бiльшiсть озер Австралiï, як i рiки, харчуються дощовими водами.
Вони не мають нi постiйного рiвня, нi стоку. Улiтку озера пересихают i
являють собою неглибокi солончаковi западини. Шар солi на днi iнодi
досягає 1,5 м.
У навколишню Австралiю морях добувають морського звiра, ловлять рибу. У
морських водах розводять ïстiвних устриць. У теплих прибережних
водах на пiвночi й пiвнiчному сходi ведеться промисел морських
трепангiв, крокодилiв i молюськiв-жемчужниц. Основний центр штучного
розведення останнiх перебуває в районi пiвострова Коберг
(Арнемленд) . Саме тут, у теплих водах Арафурського моря й затоки Ван-
Димен, були проведенi першi досвiди по створенню спецiальних опадiв.
Проводилися цi досвiди однiєï з австралiйських компанiй при
участi японських фахiвцiв. Було встановлено, що молюськи-жемчужници,
вирощуванi в теплих водах у пiвнiчного узбережжя Австралiï, дають
бiльшi перли, чим у берегiв Японiï, i в значно бiльше короткий
строк. У цей час розведення молюськiв-жемчужниц широко поширилося по
пiвнiчному й почасти пiвнiчно-схiдному узбережжям.
Тому що Австралiйський материк тривалий час, починаючи iз середини
крейдового перiоду, перебував в умовах iзоляцiï вiд iнших частин
земноï кулi, його рослинний мир дуже своєрiдний. З 12 тис.
видiв вищих рослин бiльше 9 тис. — ендемики, тобто виростають
тiльки на Австралiйському континентi. Серед ендемиков багато видiв
евкалiптiв i акацiй, найбiльш типових для Австралiï сiмейств
рослин. У той же час тут зустрiчаються й такi рослини, якi властивi
Пiвденнiй Америцi (наприклад, пiвденний бук) , Пiвденнiй Африцi
(представникiв сiмейства протейних) i островам Малайського архiпелагу
(фiкус, панданус i iн.) . Це свiдчить про те, що багато мiльйонiв рокiв
тому мiж материками iснували сухопутнi зв'язки.
Оськiльки клiмат бiльшоï частини територiï Австралiï
вiдрiзняється рiзкою посушливiстю, у ïï флорi панують
сухолюбивие рослини: особливi злаки, евкалiпти, зонтичнi акацiï,
суккулентние дерева (пляшкове дерево й iн.) . Дерева, що належать до цих
спiвтовариств, мають потужну кореневу систему, що на 10-20, а iнодi на
30 м iде в землю, завдяки чому вони, як насос, висмоктують вологу з
бiльших глибин. Вузькi й сухi листи цих дерев пофарбованi здебiльшого в
тьмяний сiро-зеленуватий колiр. У деяких з них листи зверненi до сонця
ребром, що сприяє зменшенню випару води з ïхньоï
поверхнi.
На крайнiй пiвночi й пiвнiчно-заходi краïни, де пекуче й теплi пiвнiчно-
захiднi мусони приносять вологу, виростають дощовi тропiчнi лiси. У
ïхньому деревному ськладi переважають гiгантськi евкалiпти, фiкуси,
пальми, пандануси з вузькими довгими листами й iн. Густе листя дерев
утворить майже суцiльний покрив, що затiнює землю. Мiсцями на
самому узбережжi зустрiчаються заростi бамбука. У тих мiсцях, де берега
плоськ i мулистi, розвивається мангрова рослиннiсть.
Дощовi лiси у виглядi вузьких галерей простягаються на порiвняно
невеликi вiдстанi усередину материка по долинах рiк.
Нiж далi до пiвдня, тим сухiше стає клiмат i сильнiше
вiдчувається гарячий подих пустель. Лiсовий покрив поступово
рiдiє. Евкалiпти й зонтичнi акацiï розташовуються групами. Це
зона вологих саван, що простягнулася в широтному напрямку пiвденнiше
зони тропiчних лiсiв. По своєму видi савани з рiдкими групами
дерев нагадують парки. Чагарникового подроста в них немає. Сонячне
свiтло вiльно проникає через решето дрiбних листiв дерев i
падає на землю, покриту високою густою травою. Залiсенi савани
— прекраснi пасовища для овець i великоï рогатоï худоби.
Для центральних пустель частин материка, де дуже пекуче й сухо,
характернi густi, майже непрохiднi заростi колючих низькорослих
чагарникiв, що ськладаються головним чином з евкалiптiв i акацiй. В
Австралiï цi заростi називають ськребом. Мiсцями ськреб
перемежовується з великоï, позбавленоï рослинностi,
пiщаними, кам'янистими або глинистими дiлянками пустель, а мiсцями
— iз заростями високих дернистих злакiв (спинифекс) .
Схiднi й пiвденно-схiднi схили Великого Вододiльного хребта, де
випадає багато опадiв, покритi густими тропiчними й субтропiчними
вiчнозеленими лiсами. Найбiльше в цих лiсах, як i всюди в
Австралiï, евкалiптiв. Евкалiпти коштовнi в промисловому
вiдношеннi. Цi дерева не мають рiвних собi по висотi серед порiд iз
твердою деревиною; деякi ïхнi види досягають 150 м висоти й 10 м у
дiаметрi. Прирiст деревини в евкалiптових лiсах великий, i тому вони
дуже продуктивнi. Багато в лiсах також деревоподiбних хвощiв i
папоротей, що досягають 10-20 м висоти. На своïй вершинi
деревоподiбнi папоротi несуть крону великих (до 2 м довжини) пiр'ястих
листiв. Своєю яркою й свiжою зеленню вони трохи пожвавлюють
бляклий блакитнувато-зелений пейзаж евкалiптових лiсiв. Вище в горах
помiтна домiшка сосон-дамарра й букiв.
Чагарниковий i трав'яний покриви в цих лiсах рiзноманiтнi й густi. У
менш вологих варiантах цих лiсiв другий ярус утворять трав'янi дерева.
На островi Тасманiя крiм евкалiптiв багато вiчнозелених букiв, родинних пiвденноамериканським видам.
На пiвденно-заходi материка лiсу покривають захiднi схили хребта
Дарлинг, зверненi до моря. Лiси цi майже суцiльно ськладаються з
евкалiптiв, що досягають значноï висоти. Число ендемичних видiв тут
особливо велико. Крiм евкалiптiв широко поширенi пляшковi дерева. Вони
мають оригiнальний бутилкообразний стовбур, товстий у пiдстави й рiзко
звужується догори. У дощову пору року в стовбурi дерев
ськапливаются бiльшi запаси вологи, якi витрачаються в посушливий
перiод. У подросте цих лiсiв багато чагарникiв i трав, пестрящих
яськравими квiтами.
У цiлому, лiсовi ресурси Австралiï невеликi. Загальна площа лiсiв,
включаючи спецiальнi насадження, що ськладаються в основному з видiв, що
мають м'яку деревину (головним чином сосни променистоï) ,
наприкiнцi 70-х рокiв становила всього 5,6% територiï краïни.
Першi колонiсти не виявили на материку рослинних видiв, характерних для
Європи. Надалi в Австралiю були завезенi європейськi й iншi
види дерев, чагарникiв i трав. Тут добре прищепилися виноградна лоза,
бавовник, зерновi (пшениця, ячмiнь, овес, рис, кукурудза й iн.) , овочi,
багато фруктових дерев i т. д.
В Австралiï в закономiрнiй послiдовностi представленi всi типи
ґрунтiв, властивi тропiчним, субекваторiальному й субтропiчному
природним поясам.
У районi вологих тропiчних лiсiв на пiвночi поширенi червонi
ґрунти, що перемiняються в напрямку до пiвдня червоно-бурими й
коричневими ґрунтами у вологих саванах i сiро-коричневими в сухих
саванах. Червоно-бурi й коричневi ґрунти, що мiстять перегнiй,
небагато фосфору й калiй, коштовнi для сiльськогосподарського
використання.
У межах зони червоно-бурих ґрунтiв розташовуються основнi посiви
пшеницi Австралiï.
В окраïнних районах Центральних рiвнин (наприклад, у басейнi
Муррея) , де розвиненi штучне зрошення й застосовують багато добрив, на
сiроземних ґрунтах вирощують виноград, плодовi дерева, кормовi
трави.
У навколишнiм кiльцем внутрiшнi пустельнi територiï напiвпустельних
i особливо степових областях, де є трав'яний, а мiсцями й чагарниково-
деревний покрив, поширенi сiро-коричневi степовi ґрунти.
Потужнiсть ïх незначна. Вони мiстять мало перегною й фосфору, тому
при використаннi ïх навiть як пасовища для овець i великоï
рогатоï худоби потрiбне внесення фосфорних добрив.
Австралiйський континент розташований у межах трьох основних теплих
клiматичних поясiв пiвденноï пiвкулi: субекваторiального (на
пiвночi) , тропiчного (у центральнiй частинi) , субтропiчного (на
пiвднi) . Тiльки невелика частина о. Тасманiя перебуває в межах
помiрного пояса.
Субекваторiальний клiмат, характерний для пiвнiчноï й пiвнiчно-
схiдноï частини континенту, вiдрiзняється рiвним ходом
температур (протягом року середня температура повiтря 23-24 градуса) i
бiльшою кiлькiстю опадiв (вiд 1000 до 1500 мм, а мiсцями бiльше 2000мм)
. Опади сюди приносить вологий пiвнiчно-захiдний мусон, i випадають вони
головним чином улiтку. Узимку, у сухий перiод року, дощi випадають
тiльки епiзодично. У цей час дмуть сухi, жаркi вiтри iз внутрiшньоï
частини материка, якi iнодi викликають посухи.
У тропiчному поясi на Австралiйському континентi формується два
основних типи клiмату: тропiчний вологий i тропiчний сухий. Тропiчний
вологий клiмат властивий крайньоï схiдноï частини
Австралiï, що входить у зону дiï пiвденно-схiдних пасатних
вiтрiв. Цi вiтри приносять iз собою на материк насиченi вологою
повiтрянi маси з Тихого океану. Тому вся область прибережних рiвнин i
схiдних схилiв Великого Вододiльного хребта добре зволожена (у
середньому випадає вiд 1000 до 1500 мм опадiв) i має м'який
теплий клiмат (температура самого теплого мiсяця в Сiднеï —
22-25 градусiв, а самого холодного — 11,5-13 градусiв) .
Маси повiтря, що приносять вологу з Тихого океану, проникають i за
Великий Вододiльних хребет, втративши по шляху значна кiлькiсть вологи,
тому опади випадають тiльки на захiдних схилах хребта й у районi
передгiр'ïв.
Розташований в основному в тропiчних i субтропiчних широтах, де сонячна
радiацiя велика, Австралiйський материк сильно нагрiвається. У
зв'язку зi слабкою изрезанностью береговоï лiнiï й
пiднесенiстю окраïнних частин вплив морiв, що оточують материк,
слабко позначається у внутрiшнiх частинах.
Австралiя —i самий сухий континент Землi, i одна з найбiльш
характерних рис його природи — широке поширення пустель, якi
займають великi простори й простягаються майже на 2,5 тис. км вiд
берегiв Iндiйського океану до передгiр'ïв Великого Вододiльного
хребта.
Для центральноï й захiдноï частин материка характерний
тропiчний пустельний клiмат. Улiтку ( грудень-лютий) середнi температури
пiднiмаються тут до 30 градусiв, а iнодi й вище, а взимку ( червень-
серпень) знижуються в середньому до 10-15 градусiв. Найбiльш жарка
область Австралiï — пiвнiчно-захiдна, де у Великiй Пiщанiй
пустелi температура майже все лiто тримається на оцiнцi 35
градусiв i навiть вище. У зимовий перiод вона знижується незначно
(приблизно до 25-20 градусiв) . У центрi материка, у районi мiста Алис-
Спрингс, у лiтню пору року температура вдень пiднiмається до 45
градусiв, уночi падає до нуля й нижче (- 4-6 градусiв) .
Центральна й захiдна частини Австралiï, тобто приблизно бiля
половини ïï територiï, одержують у середньому 250-300 мм
опадiв у рiк, а околицi оз. Ейр — менш 200 мм; але й цi незначнi
опади випадають нерiвномiрно. Iнодi протягом декiлькох рокiв пiдряд
взагалi не буває дощiв, а iнодi за два-три днi, а те й за кiлька
годин випадає вся рiчна кiлькiсть опадiв. Частина води швидко й
глибоко просочується крiзь водопроникний ґрунт i робиться
недоступноï для рослин , а частина випаровується пiд жаркими
променями сонця, i поверхневi шари ґрунти залишаються майже
сухими.
У межах субтропiчного пояса видiляються три типи клiмату:
средиземноморський, субтропiчний континентальний i субтропiчний вологий.
Средиземноморський клiмат свойствен пiвденно-захiдноï частини
Австралiï. Як можна судити за назвою, клiмат цiєï
частини краïни подiбний iз клiматом європейських
средиземноморських краïн — Iспанiï й Пiвденноï
Францiï. Лiто тут печеня й, як правило, сухе, а зима тепла й
волога. Порiвняно невеликi коливання температури часом року (сiчень
— 23-27 градусiв, червень — 12-14 градусiв) , достатня
кiлькiсть опадiв (вiд 600 до 1000 мм) .
Зона субтропiчного континентального клiмату охоплює пiвденну, що
примикає до Великоï Австралiйськоï затоки частина
материка, мiстить у собi околицi мiста Аделаïди й
простягається трохи далi на схiд, у захiднi областi штату Новий
Пiвденний Уельс. Основнi риси цього клiмату — невелика кiлькiсть
опадiв i порiвняно бiльшi рiчнi коливання температури.
Зона субтропiчного вологого клiмату включає у своï границi
весь штат Вiкторiя й пiвденно-захiднi передгiрнi частини штату Новий
Пiвденний Уельс. Загалом, вся ця зона вiдрiзняється м'яким
клiматом i значною кiлькiстю опадiв (вiд 500 до 600 мм) , головним чином
у прибережних частинах (проникнення опадiв у глиб континенту
зменшується) . Улiтку температури пiднiмаються в середньому до 20-
24 градусiв, але взимку досить сильно знижуються — до 8-10
градусiв. Клiмат цiєï частини краïни сприятливий для
вирощування фруктових дерев, рiзних овочiв i кормових трав. Правда, для
одержання високих урожаïв застосовується штучне зрошення,
тому що в лiтнiй перiод вологи в ґрунтi втримується
недостатньо. У цих районах розводять молочну худобу (випас на кормових
травах) i овець.
У пояс помiрного клiмату входять тiльки центральна й пiвденна частини
острова Тасманiя. Цей острiв у значнiй мiрi зазнає впливу вiд
навколишнiх водних просторiв, i клiмат його вiдрiзняється
помiрковано теплою зимою й прохолодним летом. Середня температура сiчня
тут 14-17 градусiв, червня — 8 градусiв. Переважний напрямок
вiтрiв — захiдне. Середньорiчна кiлькiсть опадiв у захiднiй
частинi острова — 2500 мм, а кiлькiсть дощових днiв — 259. У
схiднiй частинi клiмат трохи менш вологий.
У зимовий час iнодi випадає снiг, але вiн довго не
зберiгається. Ряснi опади благоприятствуют розвитку рослинностi, i
особливо трав, якi вегетируют цiлий рiк. На вiчнозелених соковитих
природнi й полiпшених подсевом кормових трав лугах цiлий рiк пасуться
череди великоï рогатоï худоби й овець.
Жаркий клiмат i незначне й нерiвномiрне випадання опадiв на бiльшiй
частинi материка приводять до того, що майже 60% його територiï
позбавленi стоку до океану й мають лише рiдку мережу тимчасових
водотокiв. Мабуть, нi на якому iншому материку немає настiльки
слабко розвитий мережi внутрiшнiх вод, як в Австралiï. Рiчний стiк
всiх рiк континенту дорiвнює всього 350 куб. км.
4. Промисловiсть
Гiрничодобувна промисловiсть Австралiï вiдiграє важливу роль
в економiцi краïни.
За даними наукового дослiдження, у рiк на один жителя Австралiï в
середньому добувається 50 тонн залiзноï руди, 55 тонн
вапняку, 4 тонни цинку, 200 тонн вугiлля, 175 куб. м. сироï нафти.
Австралiя — один з головних всесвiтнiх експортерiв корисних
копалин, хоча й розробляє тiльки 0,02% вiд всiєï
територiï Австралiï, тому що в деяких регiонах є
труднощi доступу, вiддаленiсть родовищ або нерентабельнiсть розробок.
Протягом 1980х рр. великий приплив iнвестицiй у гiрничодобувну й обробну
промисловiсть привiв до збiльшення темпiв виробництва. Австралiйськi
робочi самi квалiфiкованi. Умови роботи в цей час рiзко вiдрiзняються
вiд умов роботи 10 i бiльше рокiв тому. Потреба використання нових
технологiй постiйно збiльшується, i тому сьогоднi промисловiсть
мiстить у собi новi галузi науки й технiки, дiловоï
адмiнiстрацiï й маркетингу, контролю за станом навколишнього
середовища й т. д.
Нижче наведенi таблицi, що показують стан промисловостi Австралiï в
рiзнi роки.
Чорна металургiя Австралiï
(Захiдна Австралiя) , родовища Маунт-Ньюмен, Маунт-Голдсуерта, на
островах Кулан i Кокату в затоцi Кинга (на пiвнiчно-заходi) , у штатi
Пiвденна Австралiя в хребтi Мидлбек ( Айрон-Ноб i др.) i на
Тасманiï родовище Савидж-Ривер (у долинi р. Савидж) .
Основнi центри чорноï металургiï в Австралiï розташованi
на схiдному узбережжi (мiста Порт-Кембла, Ньюкасл, Мельбурн) .
Кольорова металургiя Австралiï
Сiдней, Белл-Бий, Рисдон, Порт-Кембла, Калгурли-Боулдер.
Паливно-енергетична промисловiсть Австралiï
промисловiсть Австралiï
промисловостi: Сiдней, Клайд, Мельбурн, Гладстон, Перт.
Лiсова, деревообробна промисловiсть i промисловiсть будiвельних
матерiалiв Австралiï
Австралiï
Мельбурн, Сiдней, Брисбен, Перт, Хобарт.
Машинобудування Австралiï
Австралiï було побудовано 25 мiст iз населенням понад 40тис. чола.,
12 портiв i прокладено 1900 км. залiзничних колiй.
5. Сiльське господарство
В Австралiï одержали розвиток як рослинництво (садiвництво, зернове
господарство) , так i тваринництво (ськотарство й вiвчарство) .
На австралiйськiй сiльськогосподарськiй картi видно, що йде зменшення
iнтенсивностi використання землi з видаленням вiд берега.
На схiдному узбережжi Австралiï клiмат теплий i м'який, тому тут на
пасовищах вирощують овець для вибою, випасають молочних корiв i
займаються садiвництвом, а також зерновим господарством.
На захiдних схилах Великого Вододiльного Хребта, де випадає
достатня кiлькiсть опадiв, простягається смуга червоно-бурих
лiсових ґрунтiв, богатих перегноєм, i при внесеннi добрив
придатних для вирощування пшеницi й iнших культур. Саме тут i
простягається пшеничний пояс Австралiï.
Пiвденно-захiдноï частини Австралiï властивий
средиземноморський клiмат, що сприяє розвитку iнтенсивного
землеробства.
Штат Вiкторiя й пiвденно-захiднi передгiр'я Нового Пiвденного Уельсу
мають субтропiчний клiмат, що сприяє вирощуванню фруктових дерев,
рiзних овочiв i кормових трав.
Ряснi опади й невеликi коливання температур на о. Тасманiя
дозволяють розводити велику рогату худобу й овець.
Степовi й напiвпустельнi райони Австралiï — найбiльшi у свiтi
областi вiвчарства. Вiвцi, перебуваючи на приватних фермах, цiлий рiк
утримуються на природному пiднiжному корму.
Вовна — головний експортний вирiб Австралiï, що приносить
щорiчно мiльярди доларiв виробникам i создающее робочi мiсця по всiй
краïнi. Тому Австралiйська Вовняна Корпорацiя (Australian Wool
Corporation) пiдтримує широко базовану програму дослiдження в
областi застосування робототехнiки у вовнянiй промисловостi. Це
дослiдження ведеться з 1973р. донинi.
Також робототехнiка застосовується й у садiвництвi. Система
робототехнiки збiльшує продуктивнiсть садiв у кiлька разiв,
оськiльки робот вибирає плiд щораз калiброване , що дозволяє
уникнути подальшого сортування.
Продуктивнiсть — ключ, i без подальшого розвитку
сiльськогосподарськоï робототехнiки, якщо продукцiя буде
вироблятися за неконкурентоспроможними цiнами, Австралiю можуть
витиснути зi свiтових ринкiв збуту продукцiï.
Структура сiльськогосподарських угiдь Австралiï
6. Розвиток галузей сфери обслуговування
Моря й океани, омивающие берега Австралiï, мають важливе значення
для економiчного життя краïни. Основнi торговельнi зв'язки
Австралiï з iншими державами й континентами здiйснюються водними
шляхами. Величезнi океанськi лайнери вивозять австралiйськi товари
—i пшеницю, м'ясо, вершкове масло, сир, коштовнi кориснi копалини
(залiзну руду, кольоровi метали i ïхнi сплави, кам'яне вугiлля,
боксити й т. д.) , а також промисловi вироби. Через океан в Австралiю
надходять готовi вироби, напiвфабрикати й сировина, у яких бiдують
промисловiсть, сiльське господарство, транспорт i iншi галузi
австралiйськоï економiки.
Для Австралiï важливий i повiтряний транспорт. Мережа регулярних
авiалiнiй iснує в багатьох великих мiстах Австралiï, також
одержала широке поширення мала авiацiя. Щорiчно аеропорти Австралiï
пропуськають мiльйони пасажирiв.
Найбiльш розвиненi автомагистральние й залiзничнi транспортнi мережi
розташованi на схiдному узбережжi материка. Транспортнi шляхи вiдходять
вiд великих портiв Сходу й Заходу Австралiï (Сiдней, Перт, Брисбен,
Мельбурн) у глиб материка. В Австралiï набув застосування й
трубопровiдний транспорт. Вiд мiсць видобутку нафти й газу (Мумба,
Джексон, Рому, Муни) трубопроводи йдуть у порти на сходi.
Довжина й густота транспортних шляхiв Австралiï
жадає ïх душа, що стомилася без вiдпочинку: бiлi пiщанi
пляжi, сучаснi мiста, вигадливi пустелi, пишнi джунглi й неповторний
тваринний мир.
В Австралiï можна: — спробувати добувати золото. У мiсцях, що
пережили в минулому столiттi золоту лихоманку, i сьогоднi
зустрiчається золотишко; — навчитися стрибати з парашутом.
Тут це популярний спорт, в Австралiï проходить багато мiжнародних
змагань парашутистiв; — спуститися на байдарках по гiрських
рiчках. Теж популярне времяпрепровождение; — полiтати на
повiтряних кулях. Вони висять у небi Австралiï безупинно; —
навчитися плавати з аквалангом. Допоможуть i навiть видадуть атестат,
щоправда, без права бути iнструктором у цьому небезпечному видi
дозвiлля; — проïхати на взятiй напрокат машинi через всю
Австралiю — десяти днiв вистачить, а спогадiв!
- вiд душi половити рибу як у море, так i в рiках; — зайнятися
ськелелазiнням. Фанатики цiєï справи злiтаються сюди iз
усього миру; — покататися на санках… з пiщаних дюн!
7. Зовнiшнi економiчнi зв'язки
Австралiя — член органiзацiï економiчного спiвробiтництва й
розвитку (ОЕСР) , пакту АНЗЮС, входить у спiвдружнiсть, очолювана
Великобританiєю.
Австралiя — один з найбiльших експортерiв миру.
Основнi показники зовнiшньоï торгiвлi (у поточних цiнах, мiльярди
доларiв)
рiзних кiнцiв Землi й говорять австралiйцi не тiльки на англiйському,
державному, але й на португальськiй, нiмецькiй, грецькiй, росiйськiй i
iншiй мовах. Сучасна Австралiя є краïною масовоï
iммiграцiï, щорiчно приймаючи 100-150 тис. людина, тому Австралiя
має прямi культурнi зв'язки з багатьма краïнами миру.
Список використаноï лiтератури:
Воляновський Люциан Материк, що перестав бути легендою , 1991р.
Http: //gemini. sch265. spb. su/rsant/australia/
Http: //153.233.17.121/travel/docs/country/australia/
Http: //www. maindir. gov. ru/GUIR/countries/
Http: //groucho. mit. csu. edu. au/
Http: //rolf. ece. curtin. edu. au/~clive/agrirobot/
Http: //www. csu. edu. au/australia/gallery
