Латвiя. Серце Балтiï

Краïна, що ожила знову
Пiсля семи сторiч iноземного панування Латвiя знову незалежна й
трансформується в економiчно сильну демократичну державу, готове
до завдань, якi ставить перед нами 21-й столiття.
Сiм бурхливих столiть
Незважаючи на те, що iсторiя краïни почалася 3000 рокiв тому, люди,
що жили в чотирьох основних областях — Латгалии, Земгале, Курземе
й Видземе — не мали центрального уряду, хоч i були щасливими
торговцями. Несучий хрест господень тевтонськi лицарi Меча завоювали
ïх i в 1201 роцi заснували Ригу.
Вiдтодi й до Першоï свiтовоï вiйни нiмцi, росiяни, поляки й
шведи боролися за контроль над цiєю територiєю, i латиська
культура придушувалася. Найбiльший вплив зробили росiяни й нiмцi при що
имелись 90-лiтнiй перервi на доброчинне правлiння шведського короля
Густава Адольфа, що закiнчилося в 1701 роцi пiсля поразки, нанесеного
королевi Петром Першим. Росiяни царi призначали губернаторiв, але
фактично правили через нiмецьке дворянство, що ставилося до латишiв, як
до крiпакiв.
Незалежнiсть завойовувалася, губилася й завойовувалася знову
Змiни у свiтi, викликанi Першою свiтовою вiйною, пiдняли народ
Латвiï на запеклу вiйну за незалежнiсть, що закiнчилася
ïï визнанням в 1920 роцi. У межвоенний перiод Латвiï
вiдновила свою економiку, реформувала сiльське господарство, здiйснила
iндустрiалiзацiю й розширила можливiсть одержання вищого утворення. Але
свiтова вiйна , що вибухнула Друга, знову ввергнула Латвiю в стару
державну боротьбу. Радянський Союз i Гiтлер, по черзi, викликали терор i
масовi депортацiï. Пiсля закiнчення вiйни краïна стала
радянською соцiалiстичною республiкою. Селянськi господарства були
колективiзованi. Нацiональний прапор i гiмн були забороненi. Розпад
Радянського Союзу дав можливiсть Латвiï вiдновити незалежнiсть 21
серпня 1991 року. Цiна була велика. Потрiбно було вiдновити економiку.
Але нагорода у виглядi пiдприємництва, людських цiнностей i волi
видна кожному приïжджаючий у краïну.
Карта Латвiï. Знайомство iз сьогоднiшньою Латвiєю
Краïна, повна несподiванок
Латвiя — одне з найбiльших вiдкриттiв Європи, щоб
вiдволiктися вiд усього . У якому би напрямку вiд столицi ви не
вiдправилися, ви негайно виявите всi новi аспекти життя краïни.
Вiдправляючись на пiвнiчний схiд, через годину ви виявiться в
середньовiчному мiстi Сигулде, що є центром Нацiонального парку
Гауя . Тут є руïни середньовiчного замка, готелю, ресторани й
можливостi для занять рiзними видами спорту. Неподалiк перебуває
замок Турайда, побудований на пагорбi й служивший древнiм ливам
мiцнiстю. Майже в центрi Нацiонального парку перебуває Цесис,
мiсто iз брукованими вулицями й дерев'яними будинками, якi майже не
змiнилися за радянський час i вважаються нацiональним надбанням, i з
одним iз самих чудових у Латвiï Iсторичним музеєм.
Вiдправляйтеся до пiвдня вiд Риги й знайомтеся з пишнотою Рундальського
палацу, лiтньоï резиденцiï герцога Курляндського, побудованого
архiтектором Зимового палацу в Санкт-Петербурзi — Х. Б. Растрелли.
Завдяки реставрацiï, ви iз працею повiрите, що пiд час Другоï
свiтовоï вiйни нiмцi використовували палац як зерносховище!
Вiдправляйтеся на автобусi або на поïздi на захiд, у Кулдигу, i ви
виявiться в колишньому Ганзейськом торговельному мiстi, розташованому
високо над рiкою Вентой, iз численними гарними стародавнiми будинками й
церквями, iз самим широким у Європi водоспадом — Румба .
Клуня
Витончена столиця Рига — дивний сюрприз для чужоземцiв. Велике
мiсто, що знову вiдродило до життя свою емоцiйну атмосферу й
витонченiсть. Латишi говорять про своï мiста, як про жiнок, i Рига
— це незаперечна ледi! У той момент, коли ви пройдетеся по
ïï вулицях, ви зрозумiєте, чому в 30-х роках
ïï називали маленьким Парижем пiвночi . Чудова архiтектура,
вiд середньовiчноï до модерну, Старе мiсто, що суперничає iз
Прагою, оперний театр i концертнi зали, активне художнє життя,
вишуканi магазини й iнтимнi ресторани, все свiдчить про те, що Рига
знову належить до найбiльших столиць Європи.
Видимо, культурну силу Риги найкраще характеризує те, що
стародавнi будинки не зносяться, а любовно реставруються. Майже
символiчно те, що однiєï з перших до колишньоï слави
була повернута Нацiональна опера. Можливо, фiнансових засобiв i не
вистачає, але це не ставиться до енергiï й уяви, i латишi по
праву пишаються ледi, що буде вiдзначати своє 800-летие в 2001
роцi.