Поняття рицарський роман

У краïнах Захiдноï Європи рицарський роман виниктадосяг-
нув розквiту за доби середньовiччя. Батькiвщина цього роману —
Францiя XII ст. Спочатку рицарськi романи були вiршованими, згодом
ïх стали створювати прозою. Рицарський роман почасти є
спадкоємцем героïчного епосу, бо в цьому жанрi, як i в
героïчному епосi, провiдними мотивами є безмежна смiливiсть,
благородство героïв.
Водночас мiж ними iснує принципова рiзниця: якщо основним пафосом
епосу є служiння батькiвщинi й сюзереновi, то в рицарському романi
на перший план висувається служiння дамi серця, iдеальне рицарське
кохання , бажання особистоï слави. У творах цього жанру є
багато казкових персонажiв (драконiв, чаклунiв та iн.), i цим рицарський
роман схожий на фольклорну казку Формування жанру стало значним
надбанням рицарськоï культури. в Розповiдь учителя. У XVI ст., коли
рицарська лiтература в Європi занепадала, почався ïï
розвиток в Iспанiï. Iспанський рицарський роман мав специфiчний
характер.
Головна його ознака — розважальнiсть.
Загальноєвропейськоï популярностi набув роман “Амадiс
Гальський” про захоплюючi пригоди й подвиги знатного рицаря,
написаний iспанським письменником Гарсi Родрiгесомде Монтальво. Згодом
ставлення до цього жанру змiнилося на негативне. Виявом реакцiï на
рицарський роман, що гальмував розвиток лiтератури, став твiр Мiгеля де
Сервантеса Сааведри “Дон Кiхот”.