Причини виникнення магiï

Пiвнiч. Усе покрито мороком. Примарнi фiгури в каптурах, як у
куклусклановцев, освiтленi свiтлом тiльки жертовного вогню, що горить у
правому кутi печери. У центрi печери — задрапiрований чорний
вiвтар з тiлом оголеноï жiнки. Поруч iз вiвтарем на кам'яному
столi, в оточеннi чорних свiч, у лиховiснiй посмiшцi скалиться бiлястий
людський череп. Верховна жриця, теж вся в чорному, стискає в
правiй руцi меч, лезо якого, вiдкидаючи вiдблиски вогню, здається
живим. Вимовляючи заклинання, вона викликає магiчнi сили Всесвiту.
Зверху на неï безмовно й безпристрасно дивиться рогате божество
Що це? Це не сцена з iсторичного кiнофiльму або фiльму жахiв про
диявола. Немає. Це однi зi зборiв шанувальникiв чорноï
магiï. Не секрет, що подiбнi оргiï залучають людей i в цей
час. Бiльше того, уважається, що сучасне суспiльство
переживає ренесанс окультизму й первiсного чаклунства.
Чарiвництво, волхвування, чорнокнижництво, чаклунство, окультизм —
цi слова нинi не сходять зi сторiнок журналiв i газет
Iснують рiзнi визначення магiï. Однак всi вони незмiнно вiдзначають
одну ïï особливiсть, а саме: у ïï основi завжди
лежить вiра в надприроднi сили й у здатнiсть людини за допомогою цих сил
контролювати навколишнiй свiт
Магiя — це обряди, пов'язанi з вiрою в здатнiсть людини
надприродним шляхом впливати на людей, тварин, явища природи, а також на
уявлюваних парфумiв i богiв (Бiльша радянська енциклопедiя, 9,15,152) .
Магiчна дiя, як правило, складається з наступних основних
елементiв: матерiальний предмет (речовина) , тобто iнструмент; словесне
заклинання — прохання або вимога, з яким звертаються до
надприродних сил; певнi дiï й рухи без слiв — обряд
Час виникнення магiï вченi вiдносять до перiоду первiсного
суспiльства, точнiше — до епохи кам'яного вiку. Є данi, що
магiчнi обряди й вiрування iснували вже в неандертальцiв, що жили 80-50
тисяч рокiв тому. Мова йде про поховання (складах) ведмежих костей у
мустьерских печерах Драхенлох (Швейцарiя) , Петерсхеле (Нiмеччина) ,
Регурду (Францiя), якi розглядаються як свiдчення мисливськоï
магiï (печернi ведмедi в той час минулого одним з головних
об'єктiв полювання людей) . Первiснi люди, уважають деякi вченi,
зберiгаючи ведмежi черепи й кiстки, сподiвалися, що це дасть можливiсть
убитою твариною повернутися до життя й тим самим помножить число цих
тварин. У багатьох племен, що зберегли первiсний уклад життя ще
наприкiнцi ХIХ столiття й аналогiчних обрядiв, що мали, поховання костей
i черепiв убитих тварин, цим обрядам давалося саме таке пояснення
Що стосується виявлених в XIX — XX столiттях пам'ятникiв
верхнепалеолитического перiоду (пiзнiй кам'яний вiк — 40 —
10 тисяч рокiв тому) , те вони, i iз цим згоднi практично всi вченi,
свiдчать про наявнiсть у первiсноï людини вже розвинених магiчних
подань i обрядiв. В 1879 роцi в Пиренейских горах (Iспанiя) була
вiдкрита глибока печера, названа Альтамирой. На стiнах i стелi
цiєï печери рукою первiсного художника були зображенi кабани,
зубри, оленi й iншi види тварин, на яких полювали люди того часу. У
вiдкритоï слiдом за Альтамирой уже у Францiï печерi Мотеспан
були виявленi залишки трьох скульптур, що зображували печерних левiв. На
шиï й грудях одного лева були чiтко виднi слiди вiд дротикiв i
копiй, якi кидали первiснi люди в цю скульптуру. Iншi ж двi скульптури
були повнiстю розбитi в результатi частого в них влучення Найбiльшою
популярнiстю серед подiбних знахiдок (а на сьогоднiшнiй день ïх
налiчується бiльше 100) користується вiдкрита в 1940 роцi
знаменита печера Ляско. Свою популярнiсть ця печера одержала через
багатство й достаток знайдених тут малюнкiв первiсних людей. Бiльша
частина цих малюнкiв, а деякi з них вiдрiзняються воiстину величезними
розмiрами, прекрасно збереглася до наших днiв. У всiх залах печери, у
переходах мiж ними на стiнi й стелi первiсний художник зобразила в
рiзних позах тих тварин, яких вiн бачив навколо себе: оленiв, ведмедiв,
кабанiв i т.д. Всi малюнки рiзнобарвнi: використовувалися три фарби
— чорна, жовта, червона. На тiла тварин i поруч iз ними були
нанесенi насiчки, що символiзують поле дротика й поранення звiра. Багато
малюнкiв носять слiди вiд метання в них теперiшнiх копiй i дротикiв.
Малюнкiв так багато, що мiсцями вони наповзають друг на друга
Навiщо первiснi люди малювали тварин, на яких вони полювали, у настiльки
незручних, погано освiтлених, часто важкодоступних мiсцях —
печерах, ïхнiх вiддалених коридорах i проходах? Навiщо пiсля
закiнчення своєï роботи вони не насолоджувалися ïï
спогляданням, а руйнували — метали в неï списи й дротики?
Вiдповiсти на цi питання допомагають етнографiчнi спостереження за
народами, ще в XIX — XX столiттях сохранившими первiсний уклад
життя
Вiдомо, що австралiйськi аборигени перед початком полювання виконували
спецiальний обряд: малювали на пiску фiгуру кенгуру й пiд час
ритуального танцю втикали в зображена тварина своï бойовi списи.
При цьому вони думали, що, потрапивши в малюнок тварини, потраплять i в
сама тварина пiд час полювання. Очевидно, так само думала й первiсна
людина. Тут можна привести слова К. Маркса про фетишизм: Розпалена
прагненням фантазiя створює у фетишиста iлюзiю, начебто байдужа
рiч може змiнити своï властивi властивостi для того тiльки, щоб
задовольнити його примха . Аналогiчна iлюзiя створювалася й у первiсних
учасникiв магiчного ритуалу, що символiзує смерть i вбивство
тварини. Розпалена прагненням фантазiя виконавцiв ритуалу перетворювала
iмiтацiю полювання в саме полювання, ритуально-магiчне убивство тварини
в реальне вбивство звiра
Дiйсних корiнь первiсноï вiри в магiю варто шукати в матерiальних i
суспiльних умовах ïхнього життя. Первiсний стан людства iнодi
зображується повним блаженства, коли люди як мазуни природи
одержували вiд ïï у виглядi дарункiв все необхiдне для життя.
Але про труднощi первiсних людей, про суворий, часом трагiчних умовах
ïхнього життя красномовно говорять наступнi цифри: майже 50%
неандертальцiв не доживали до свого двадцятилiття. У кроманьонца середня
тривалiсть життя не перевищувала 20 рокiв. У найбiльш важкому положеннi
виявлялися жiнки й дiти: 38% неандертальцiв умирало, не досягши й 11
рокiв, майже нiхто з жiнок не доживав до 25 рокiв. У пiтекантропiв i
синантропiв смертнiсть була ще вище: 68% синантропiв не досягало й 14
лiт
Цi данi були отриманi вченими при вивченнi кiсткових останкiв первiсних
людей. Високий рiвень смертностi найчастiше був результатом частих
голодувань, смертельних поранень у ходi полювання на великих тваринах,
що було закономiрним i природним у силу нерозвиненостi первiсних
продуктивних сил, бiдностi й слабостi первiсноï технiки. У людей
тоï епохи були лише найпростiшi знаряддя працi, зробленi з каменю,
костi, дерева. Вони були грубi й не могли забезпечити постiйнi джерела
харчування. Засоби до iснування найдавнiшi люди добували полюванням,
рибним ловом, збиранням. Однак первiсний мисливець, незважаючи на все
своє вмiння й мистецтво, часто залишався без видобутку, а рибалка
без риби: звiр зникав з лiсу, риба залишала рiки. Рослинну ж ïжу
можна було добувати лише в певнi мiсяцi року
Трудова дiяльнiсть первiсних людей, всi зусилля наших далеких предкiв,
що мали своєю метою забезпечити себе й своïх близьких
засобами до iснування, нерiдко закiнчувалися безрезультатно. Це
викликало в них стан непевностi у своïх силах, непевностi в
майбутньому. Вiдсутнiсть реальних засобiв, що гарантують надiйнi й
постiйнi результати виробничоï дiяльностi, i з'явилися основними
причинами того, що людина кам'яного вiку звернулася до пошукiв
iррацiональних засобiв практичного впливу на природу. Подiбними засобами
й з'явилися магiчнi ритуали й обряди
Так економiчна нерозвиненiсть, слабiсть первiсного людства, що
виразилася в практичному безсиллi людини перед природою, i з'явилася тим
соцiальним тлом, на якому виросла вiра вмагию.
Первiснi люди були переконанi, що за допомогою виконання магiчних
обрядiв вони вступають у контакт iз надприродною силою, що могет
захистити ïх вiд стихiй природи, вiд всiх злих сил i iстот,
допомогти в досягненнi тоï або iншоï практичноï мети, що
вони не в змозi досягти за допомогою реальних прийомiв i засобiв.
Конкретнi форми чаклунства створювалися кожним родом, плем'ям, громадою
самостiйно, результатом чого з'явилося незлiченне рiзноманiття магiчних
ритуалiв i обрядiв. Ученi описали й систематизували буквально тисячi
колдовских ритуалiв i вiрувань, що iснували в рiзних народiв у рiзнi
часи