Професiя мого батька (твiр-опис)

У нашому класi пройшов конкурс на кращий твiр про хлiб. Учителька
попросила кожного обов'язково розповiсти, як у ïхнiх родинах
бережуть хлiб. На переможця чекала винагорода: коровай просто з жару.
Але найприємнiше, що вiн буде вручений на хлiбозаводi, куди ми
мали пiти на екскурсiю. Пекарем там працює мiй батько.
Я дуже хвилювався, чекаючи на екскурсiю. Вперше за життя я мав побачити
батька на робочому мiсцi. Вдома батьки охоче розповiдають про свою
роботу. Я знав, що батька на заводi поважають, що вiн пекар з великим
стажем; спечений ним хлiб не залежується на прилавках, його швидко
розкуповують.
I от настав довгоочiкуваний день. На прохiднiй заводу нас зустрiв мiй
батько.
У бiлоснiжному халатi й такiй само шапочцi вiн нагадував лiкаря. Батько
начальник змiни й вiдповiдає за всю роботу, пов'язану з випiканням
хлiба. Зрозумiло, хто краще за нього може показати виробництво? Багато
робiт на хлiбозаводi механiзовано. Ми бачили, як тiсто
замiшується, А як його подiляють на шматки рiвноï ваги. Потiм
шматки тiста укладають у металевi форми, змазанi олiєю. Так
виходить фермовий хлiб, або, як кажуть покупцi, i цеглинка. Але побачили
ми й закругленi шматки тiста, якi потiм перетворювалися на пишнi
короваï. Пiсля випiкання хлiб остигає, його укладають у лотки
i вантажать у спецiальнi машини для доставки до магазину.
Як i було обiцяно вчителькою, авторам кращих творiв про хлiб були
врученi призи пишнi короваï. Серед тих, хто одержував винагороду,
був i я. Менi приємно було прийняти хлiб з рук батька. А чи
знаєте ви, скiльки людей трудилися, щоб вийшли цi короваï?
запитав батько. ïх багато. Тут i селяни, якi виростили пшеницю, i
мукомоли, що переробили зерно на борошно, i, звичайно, пекарi, чию
роботу ви сьогоднi бачили.
…Короваï пахнули так апетитно, вони мали таку засмажену
хрустку скоринку, що стало зрозумiло: додому ïх не донести.
Вирiшили по-братерському подiлити короваï мiж усiма учасниками
екскурсiï i вiдразу пригоститися.
Нам поставили на стiл блюдо iз соняшниковою олiєю. Тут же, на
столi, стояла сiльничка. Ми вмочували хлiб у запашну олiю, посипали
сiллю апетитнi шматки i насолоджувалися.
Я гадаю, що нiхто з хлопцiв не ïв дотепер такого смачного хлiба.