Урал: рельєф, народностi, природа

Кам'яний пояс Землi Росiянцi — так величали Уральськi гори за
старих часiв. Дiйсно, вони як би переперiзують Росiю, вiдокремлюючи
європейську частину вiд азiатськоï. Гiрськi ланцюги, що
простягнулися бiльш нiж на 2000 кiлометрiв , не закiнчуються на березi
Пiвнiчного Льодовитого океану. Вони лише не на довго поринають у воду,
щоб потiм зринути — спочатку на островi Вайгач. А потiм на
архiпелазi Нова Земля. Таким чином, Урал тягнеться до полюса ще на 800
кiлометрiв .
Кам'яний пояс Уралу порiвняно неширокий: вiн не перевищує 200
кiлометрiв , мiсцями звужуючись до 50 кiлометрiв i менш. Це древнi гори,
що виникли кiлька сотень мiльйонiв рокiв тому, коли довгим нерiвним швом
спаяли фрагменти земноï кори. З тих пор хребти хоча й пiдновлялися
висхiдними рухами, але все-таки бiльше руйнувалися. Вища крапка Уралу
гора Народна — пiднiмається всього на 1895 метрiв . Вершини
за 1000 метрiв — виключенi навiть у найбiльш пiднесенi частинах
Досить рiзноманiтнi по висотi, рельєфу й ландшафтам, Уральськi
гори прийнята дiлити на кiлька частин. Сама пiвнiчна, що вклинилася у
води Пiвнiчного Льодовитого океану, — хребет Пай-Хой, невисокi (300-
500 метрiв ) гряди якого частково зануренi в льодовиковi й морськi опади
навколишнiх рiвнин
Полярний Урал помiтно вище (до 1300 метрiв i бiльше). У його
рельєфi — слiди древньоï льодовиковоï дiяльностi:
вузькi гребенi з гострими вершинами (карлингами); мiж ними лежать широкi
глибокi долини (троги), у тому числi й наскрiзнi. По однiй з них
Полярний Урал перетинає залiзниця, що йде до мiста Лабитнанги (на
Обi). У Приполярному Уралi, досить схожому по вигляду, гори досягають
максимальних висот
На Пiвнiчному Уралi видiляються окремi масиви-каменi, що помiтно
пiднiмаються над навколишньоï низкогорьем, — Денежкин Камiнь
( 1492 метра ), Конжаковскии Камiнь ( 1569 метрiв ). Тут чiтко вираженi
поздовжнi гряди й подiляючi ïхнi зниження. Рiки змушенi довго
випливати по них, перш нiж наберуться сил вирватися з гiрськоï
краïни по вузькiй ущелинi. Вершини, на вiдмiну вiд полярних,
— закругленими або плоскими, прикрашеними щаблями —
нагорними терасами. I вершини, i схили покритi развалами великих брил;
подекуди над ними пiднiмаються останци у виглядi усiчених пiрамiд (по-
мiсцевому тумпи).
Ландшафти тут багато в чому те саме що сибiрським. Вiчна мерзлота
спочатку з'являється у виглядi невеликих плям, але в напрямку до
полярного кола поширюється усе ширше й ширше. Вершини й схили
покриваються кам'яними развалами (курумами).
На пiвночi можна зустрiти мешканцiв тундри — пiвнiчних оленiв у
лiсах водяться ведмедi, вовки, лисицi, соболi, горностаï, рисi, а
також копитнi (лосi, оленi й iн.).
Ученим не завжди вдається встановити, коли в тiй або iншiй
мiсцевостi оселилися люди. Урал — один з подiбних прикладiв. Слiди
дiяльностi людей проживавших тут 25-40 тисяч рокiв тому збереглися
тiльки в глибоких печерах. Знайдено кiлька стоянок древньоï людини.
Пiвнiчна (Базова) перебувала в 175 кiлометрiв вiд полярного кола
Середнiй Урал до гiр можна вiднести з великою часткою умовностi: у цьому
мiсцi пояса утворився помiтний провал. Залишилося лише кiлька
вiдособлених пологих сопок не вище 800 метрiв . Плато Предуралья, що
належать Росiйськiй рiвнинi, вiльно переливаються через головний вододiл
i переходять у Зауральське плато — уже в межах Захiдного Сибiру
У Пiвденного Уралу, що має гiрський вигляд, паралельнi хребти
досягають максимальноï ширини. Вершини рiдко переборюють
тисячеметровий рубiж (вища крапка — гора Ямантау — 1640
метрiв ); обрису ïх м'якi, схили пологi
Гори Пiвденного Уралу, значною мiрою складенi легкорозчинними гiрськими
породами, мають карстову форму рельєфу — слiпi долини,
лiйки, печери й провали, що утворяться при руйнуваннi зводiв
Природа Пiвденного Уралу рiзко вiдрiзняється вiд природи
Пiвнiчного Уралу. Улiтку в сухих степах кряжа Мугоджари земля
прогрiвається до 30-40′ C . Навiть слабкий вiтер
пiднiмає вихри пилу. Рiка Урал протiкає в пiднiжжя гiр по
довгiй западинi меридiонального напрямку. Долина цiєï рiка
майже безлiсна, плин спокiйне хоча зустрiчаються й пороги
У Пiвденних степах зустрiчаються ховрашки-байбаки, землерийки, змiï
i ящiрки. На розораних землях поширилися гризуни (хом'яки, польовi
мишi). Ландшафти Уралу рiзноманiтний, адже ланцюг перетинає
наскiльки природних зон — вiд тундри до степiв. Висотнi пояси
вираженi слабко; лише самi бiльшi вершини своєю оголенiстю помiтно
вiдрiзняються вiд пiднiж, що поростили лiсом. Скорiше можна вловити
рiзницю мiж схилами. Захiднi, ще європейськi, — вiдносно
теплi й вологi. На них виростають дуби, клени й iншi дерева
широколиственних порiд, якi на схiднi схили вже не проникають: тут
панують сибiрськi, североазиатские ландшафти. Природа як би
пiдтверджує рiшення людини проводити по Уралу границю мiж
частинами свiтла
У передгiр'ях i горах Уралу надра повнi незлiченних багатств: мiдь,
залiзо, нiкель, золото, алмази, платина, дорогоцiннi каменi й самоцвiти,
вугiлля й кам'яна сiль… Це одна з деяких на планетi областей, де
гiрський промисел зародився п'ять тисяч рокiв тому й буде iснувати ще
дуже довго.
До початку другого тисячорiччя нашоï ери на Уралi з'явилися
найдавнiшi мiсцевi народностi — вогули, остяки, башкири.
Наприкiнцi XVI столiття росiйськi переселенцi заюшили на Урал. Племена
башкирiв були витиснутi в глухi кути Пiвденного Уралу. Держава, скупивши
в башкирiв землю, здавало ïм ïï ж в оренду. У наш час на
Уралi проживають: росiяни, башкири, чувашi, татари, поляки, нiмцi й iншi
народи
Урал — оборонний щит краïни. Таке виречення справедливо для
унiкального природного регiону. Практично весь промисловий потенцiал
Уралу був орiєнтований на оборону. Пiдприємства вiйськово-
промислового комплексу (ВПК) також випускали холодильники, пральнi
машини, меблi, медичне встаткування, комп'ютери й т.п.
Як економiчний регiон, Урал мiстить у собi Пермськоï,
Свердловськоï, Челябiнськоï, Оренбурзьку областi, а також
частково територiï Курганськоï областi, Республiк
Башкортостан, Удмуртiя. Розглянемо коротко характеристики кожноï з
них
Пермська область
Центр — мiсто Перм. Територiя — 160 тисяч квадратних
кiлометрiв. Населення — 3,1 мiльйонiв чоловiк. Головнi рiки
— Кама, Чусовая, Косьва, Вишера. Промисловiсть: видобуток
кам'яного вугiлля, нафти, газу, калiйноï й повареноï солi,
машинобудування, хiмiчна промисловiсть, чорна й кольорова металургiя.
Сiльське господарство: тваринництво, зерновi, овочiвництво. У Пермськiй
областi є два великих золотоносних райони — Красновишерский
i в басейнi рiки Койви.
Свердловська область
Центр — мiсто Єкатеринбург (до 1990 року —
Свердловськ). Територiя — 194 тисячi квадратних кiлометрiв.
Населення — 4,7 мiльйонiв чоловiк. Головнi рiки — басейнiв
Обi й Ками. Промисловiсть: чорна й кольорова металургiя,
машинобудування, хiмiчноï, легкоï, деревообробноï,
паперова промисловостi, видобуток залiзних i мiдних руд, бокситу,
вугiлля
Челябiнська область
Центр — мiсто Челябiнськ. Територiя — 87 тисяч квадратних
кiлометрiв. Населення — 3,6 мiльйони чоловiк. Головнi рiки —
Урал, Миасс. Озера — Увильди, Тургояк. Промисловiсть — чорна
й кольорова металургiя, що гiрничо^-добуває (руди чорних i
кольорових металiв, вугiлля, магнезит). Сiльське господарство —
тваринництво, зерновi, овочiвництво, садiвництво
Челябiнська область по обсязi промислового виробництва входить у
п'ятiрку найбiльших територiальних утворень Росiï, уступаючи тiльки
Москвi, Санкт-Петербурговi, Московськiй i Свердловськiй областям
Оренбурзька область
Центр — мiсто Оренбург. Територiя — 124 тисяч квадратних
кiлометрiв. Населення — 2,1 мiльйони чоловiк. Головна рiка —
Урал. Промисловiсть: чорна й кольорова металургiя, машинобудування.
Газовоï, хiмiчноï, легка промисловостi, видобуток нафти,
залiзних, мiдних, нiкелевих руд. Сiльське господарство — зерновi,
тваринництво. Сьогоднi Оренбурзька область входить до числа 7 — 8
найбiльших росiйських постачальникiв продукцiï сiльського
господарства
Курганська область
Центр — мiсто Курган. Територiя — 71 тисяча квадратних
кiлометрiв. Населення — 1,1 мiльйонiв чоловiк. Головнi рiки
— Тобол, Исеть. Промисловiсть: машинобудування, легка, харчова.
Сiльське господарство: зерновi, тваринництво
У Курганськiй областi є безлiч курортiв. Бiля м. Шардинска є
мiнеральнi джерела, близькi по хiмiчному складi до Єсентукiв-4.
Обласна оборонка вiдома БМП i тягачами — колiсними й на
гусеничному ходi
Республiка Башкортостан Столиця — мiсто Уфа. Територiя —
142 тисячi квадратних кiлометрiв. Населення — 4 мiльйони чоловiк.
Головнi рiки — Бiла й Уфа. Промисловiсть: нафтопереробне,
нафтохiмiчна, машинобудування, металообробка, легкий, харчова, видобуток
нафти, вугiлля. Сiльське господарство: зерновi, овочiвництво,
тваринництво, бджiльництво
Республiка Удмуртiя
Столиця — мiсто Iжевськ. Територiя — 42,1 тисячi квадратних
кiлометрiв. Населення — 1,6 мiльйона чоловiк. Головнi рiки —
Кама, В'ятка. Близько 1/2 територiï покрито лiсом. Промисловiсть:
машинобудування, металообробка, металургiя, лiсова, деревообробна,
нафтовидобувна, хiмiчна, скляна, легка, харчова; видобуток торфу.
Основнi промисловi центри: Iжевськ, Сарапул, Глазов. Сiльське
господарство: тваринництво, зерновi, льонарство
Уральський регiон — барометр всього господарського життя
краïни. Криза останнього рокiв гостро торкнув цей край, де
зосереджений багато промислових гiгантiв. Труднейшие проблеми, пов'язанi
з переходом до нових ринкових умов, коштують практично перед кожним
пiдприємством i господарським комплексом вцелом.