ЧиВмiємо ми дружити?
Любою з нас має хоча б одного друга або подругу. Я, наприклад, маю
багато друзiв i подруг. Ми з ними разом ходимо в школу, гуляти, у кiно,
на дискотеку в школу. Часто вони приходять до мене в гостi. Ми разом
граємося в рiзноманiтнi iгри, у комп'ютер. Також часто моя
найкраща подруга приходить до мене додому, щоб разом виконати
домашнє завдання. Удвох набагато краще його виконувати. Зараз
поясню чому. Коли вона приходить, ми завжди радi бачити один одного, ми
любимо проводити час разом. Ми разом миємо руки, обiдаємо.
Потiм ми починаємо вчити уроки
Спочатку ми робимо письмовi завдання, потiм усне. Моя подруга знає
користь у математику, отже якщо я чогось не розумiю, вона завжди готова
це менi пояснити. А менi легше даються украïнська й англiйська
мови. Тому я теж можу допомогти ïй. Легше разом учити й вiршi.
Спочатку вона менi читає, а я намагаюся запам'ятати, а потiм я
ïй. I виходить, що запам'ятовується всi вдвiчi краще, адже ми
запам'ятовуємо й коли читаємо, i коли повторюємо. Крiм
цього, удвох набагато веселiше. Просто тому, що веселiше щось робити
вдвох, чим самому. Якщо трапляються свята, як наприклад, День народження
або День перемоги, я запрошую свою подружку до себе в гостi. Або вона
запрошує мене до себе. Останнiй разу на свята я разом з
ïï сiм'єю була в них на дачi. Крiм мене було ще два
хлопчики й двi дiвчинки. Отже в дорослих було своє свято, а ми
створили собi свiй. Ми разом гралися в жмурки, у фанти. А ще мама
Наталки (так кличуть мою подружку) пiшла з нами на ставок купатися. Ох
уже ми й наплавалися й накупалися! А ще недалеко вiд дачi
перебуває невеликий лiсочок, де багато рiзних грибiв. Там є
й рижики, i пiдберезники, i груздi. I ми ходили ïх збирати. А потiм
Наташина мама зварила ïх i посмажила. Страва вийшла дуже смачне! I
менi здається, саме тому, що ми самi все це зiбрали. На наступне
свято я хочу запросити Наташку до себе в гостi, якщо ми кудись
поïдемо. Не кидаємо ми один iншу й тодi, коли
трапляється щось неприємне. У Наташки була собачка, що вона
дуже любила. Вона завжди з нею гуляла, кормила ïï, купала,
розчiсувала. Вони часто вдвох бавилися, а коли я приходила в гостi, те й
утрьох. Коли вона вмерла, моя подружка була дуже засмучена. Вона майже
всю нiч не спала, а плакала. Коли подружка подзвонила й розповiла про
це, то я вiдразу до неï прийшла, щоб пiдтримати. Коли горi
застає тебе, удвох завжди легше його пережити. Коли я прийшла,
Наташка була дуже засмучена. Я заспокоювала як могла свою подружку, я
заварила ïй ароматного гарячого чаю, а ще я принесла iз собою
печиво, що вона найбiльше любила. Ми разом попили чаю, напували печива,
поговорили про ïï собачку, подивилися на ïï
фотознiмки. А ще я ïй сказала, що вона вже була старенька, i зараз
ïй добре там, де вона виявилася, що вона завжди залишиться в нашiй
пам'ятi. А ïï батьки пообiцяли подарувати ïй нову
собачку. Наталка небагато повеселiла. Моïй подрузi краще, —
подумала я. I на душi менi полегшало, адже я допомогла ïй. Менi
було приємно думати про те, що я змогла полiпшити стан
своєï Наташки. А коли я одержала чотири бали по математицi за
семестр, те Наташка викликалася допомогти менi з математикою. I ми
прийшли до моïм батькiв з табелем уже вдвох. Мама з батьком
подивилися на оцiнки, якi були в ньому. Вони були дуже засмученi
тiєю четвiркою, i звичайно, були небагато розчарованi своєю
дочкою, але коли Наташка розповiла, що буде пiдтягувати мене на
канiкулах, аби тiльки я могла наздогнати клас, вони навiть почали
посмiхатися, i це не були порожнi слова, адже ми дiйсно займалися. Я не
знаю, яку оцiнку я одержу за семестр, але зараз моï оцiнки по
математицi вже набагато краще, нiж ранiше.
Я вважаю, що ми з Наталкою дiйсно подруги, тому що ми разом не тiльки
тодi, коли нам добре й хочеться розважатися, а й у важку годину
