Iсторiя написання роману Хiба ревуть воли, як ясла повнi?

Найпомiтнiшим здобутком нашого красного письменства в розкриттi
цiєï теми вважається роман Панаса Мирного та Iвана
Бiлика Хiба ревуть воли, як ясла повнi ?. Це був перший роман з
народного життя, у якому, за визначенням I. Франка, змальовано майже
столiтню iсторiю украïнського села, розкрито тогочасну дiйснiсть у
всiх ïï складностях i суперечностях. Роман Хiбаревуть воли, як
ясла повнi? академiк О. Бiлецький назвав будинком iз багатьма
прибудовами i надбудовами, зробленими неодночасно i не за строгим
планом. Чому? Вiдповiдь на запитання приховує iсторiя створення
цього широкого епiчного полотна. Поштовхом для написання роману став
розлогий нарис Панаса Мирного Подорiжжя од Полтави до Гадячого, за
основу якого взято розповiдь вiзника про мiсцевого розбiйника Василя
Гнидку (цю iсторiю письменник почув по дорозi до батькiв на Великоднi
свята 14 квiтня 1872 р.).

Нарис було надруковано у львiвському журналi Правда в 1874 р. У ньому
розповiдається, як заможний i здiбний селянин iз Заïчинцiв
Василь Гнидка органiзував банду й кiлька лiт тримав у постiйному страху
чотири повiти. Панас Мирний назвав Гнидку безталанною дитиною свого
вiку, скалiченим виводком свого побиту, адже йому Бог дав розум i силу
для добрих справ: На все вдатний, до всього здався, чи до ремества, чи
до роботи якоï його пошли, йому дай. Сам чоботи шив, у млинi знав
дiло, i стрiлець з його запаленний був!

У нарисi Панас Мирний розглядає людину як сукупнiсть суспiльних
вiдносин, але Iван Бiлик порадив братовi iнший погляд: Прочитай ще раз
Чiпку i ти побачиш, що життя, виведене в повiстi, жахливе. Але хiба ж
теперiшнє життя не являє собою нiчого, крiм пянства,
дуростi, заздростi, розбою, вбивства? Критик переконував брата, що
суспiльство тримається не на грiшниках, а на святих, воно
тримається людською сутнiстю людини, а не звiрячою. Звiряча
сутнiсть злочини лише є протестом проти мерзенного устрою
людськоï сутностi. Хiба ревуть воли, як ясла повнi?.

Так метафора з бiблiйноï Книги Йова, яку пiдказав Панас Мирний та
Iван Бiлик. Iван Бiлик, стала назвою майбутнього роману.

У листопадi 1872 р. Панас Мирний закiнчив повiсть Чiпка першу редакцiю
майбутнього роману, написану на основi нарису. Згодом письменник
вiдгукнувся на заклик брата створити народний роман на основi щирого
реалiзму. Сам Iван Бiлик також долучився до роботи над новою
версiєю твору. У романi переплелися два художнi пiдходи
публiцистичний (Iван Бiлик вiддавав перевагу соцiальному аспекту) i суто
художнiй (Панас Мирний). Тому в iсторiï украïнськоï
лiтератури обох братiв Рудченкiв уважають спiвавторами твору. Пiд час
доопрацювання задуму автори все бiльше заглибилися в iсторiю, унаслiдок
чого й зявилися тi прибудови, про якi писав академiк О. Бiлецький. Пiсля
переробки повiсть стала широкоформатним, панорамним, реалiстичним
романом, час дiï у якому сягає вiд катери-нинських часiв до
пореформених 1860-х рокiв.

Через сумнозвiсний Емський указ 1876 р. роман зумiв надрукувати Михайло
Драгоманов тiльки за кордоном у Женевi в 1880 р. на кошти
украïнських громад. Пiсля виходу твiр вiдразу потрапив до списку
книжок, заборонених у Росiйськiй iмперiï. Уперше легально роман
було опублiковано в 1903 р. в журналi Киевская старина пiд назвою
Пропаща сила.

Роман Хiба ревуть воли, як ясла повнi? став першою в нашому письменствi
монументальною селянською епопеєю, усебiчним змалюванням життя
украïнського села. Автори смiливо утверджують важливу в усi вiки
iдею народ жив би мирно, якби не нестерпне гноблення (воли б не ревли,
якби ясла були повнi), але разом iз тим за допомогою насильства свiт не
вдосконалиш. Вiдповiдаючи на зло злом, людина лише посилює його й
замикає в коло, з якого немає виходу. Сучаснi
лiтературознавцi визначають тему роману як зображений на широкому
суспiльному тлi життєпис злочинця Чiпки вiд його народження до
увязнення на каторгу. Цiкаво, що в радянських пiдручниках i посiбниках
дещо iнакше формулювали тему цього твору: Зображення життя та боротьби
украïнського селянства проти соцiального гноблення, зокрема
крiпосництва та його залишкiв, напередоднi й пiд час проведення реформ,
що розпочалися Жанровi й стильовi особливостi твору. У романi порушено
суспiльно значущi соцiальнi проблеми, тому за характером вiн соцiальний.
Крiм того, соцiальнi процеси зображено через психологiю героïв,
ïхнi думки, прагнення й переживання, звiдси глибокий психологiзм.
Отже, це яскраво виражений соцiально-психологiчний роман.

Ця жанрова форма роману надбання реалiстичного мистецтва. Найвидатнiшими
майстрами роману стали О. де Бальзак , Стендаль, Г. Флобер, I.
Тургенєв , Ф. Достоєвський, Л. Толстой. У реалiстичному
полотнi Панаса Мирного та Iвана Бiлика трапляються й романтичнi
вкраплення, особливо в першому лiричному роздiлi Польова царiвна.

Академiк Микола Жулинський: Iсторiя лiтератури довела, що саме на долю
роману найчастiше випадає вiдповiдальна мiсiя служити
орiєнтиром духовного прогресу народу й людства. Романовi належить
неабияка роль у формуваннi iдеалiв, у збагаченнi духовного свiту людини,
в облагородженнi ïï душi.

Композицiя роману Хiба ревуть воли, як ясла повнi? складна: вiн
має чотири частини, тридцять роздiлiв. Основнi сюжетнi лiнiï
роману:

• рiд i життя Чiпки;
• рiд i життя Максима Ґудзя;
• Грицько i його дружина;
• пани Польськi;
• iсторiя села Пiски.

Сюжетнi лiнiï то розгортаються окремо, то перетинаються. Усi вони розвиваються на тлi суспiльно-iсторичних подiй i тiсно з ними повязанi. Початок роману лiричний та ще й з iнтригою: у першому роздiлi (Польова царiвна) автори знайомлять нас iз Чiпкою, Галею, Мотрею, але хто вони i чим живуть ми ще не знаємо. А вже далi розповiдається про батькiв Чiпки, його дитинство i юнiсть, а також про Грицька й Христю. Перша частина переважно виконує роль експозицiï.

А ось друга частина переносить читача в далеку iсторiю закрiпачення села
Пiски, яка в основному розвивається трьома сюжетними лiнiями:
iсторiя села, роду Максима Ґудзя i панiв Польських. Отже, першi
двi частини це фактично експозицiя й передiсторiя.

Завязку автори подали аж у третiй частинi, яка починається
роздiлом з промовистою назвою Нема землi, тут Чiпка Варениченко
втрачає землю. Саме з цього моменту й починається напружений
розвиток подiй, що досягає кульмiнацiï в епiзодах
реакцiï Чiпки на вигнання його iз земства, у його духовному зламi.
I вiдразу пiсля кульмiнацiï йде розвязка винищення козацькоï
родини Хоменкiв i арешт головного героя.

Особливоï уваги заслуговує друга частина роману, яка
забезпечує йому па-норамнiсть, до того ж вона найбiльш
самодостатня. Крiзь призму долi села Пiски в нiй показано понадстолiтню
украïнську iсторiю. Тут iдеться про перетворення козакiв на
покiрних волiв. Згадуються iсторичнi подiï: скасування гетьманщини;
гайдамаччина; зруйнування Сiчi генералом Текелiєм, Очакова
турками; польське повстання пiд проводом Костюшка; запровадження
Катериною II крiпацтва на землях Украïни; повстання декабристiв
(тодi саме царська гвардiя з масонами забунтувала) i навiть революцiйна
хвиля 1848 р., що прокотилася Європою.