Постмодернiзм XX — сторiччя
Постмодернiзм одне iз самих цiкавих i складних явищ XX — сторiччя.Визнаний мэтр постмодернiзму вiдомий iталiйський учений i письменник Эко
затверджує: постмодернiзм — не фiксоване хронологiчно явище,
а якийсь духовний стан… [9,460]. Причини появи його пояснює
iталiйський фiлософ Вiтторiо Жнива тим, що час виникнення
глобальноï культури, що вiн називає постмодерной i до складу
якоï вливаються всi культури минулого й рiзнi культури сьогодення.
Це процес єдностi в рiзноманiттi порождающий нову мультикультурную
ментальность i етику.[7,201] Лiтературознавцi Д. Затонский , Л
Андрєєв, Б. Бiгун бачать у постмодернiстському
свiтовiдчуваннi прикмети кризи, песимiзму, спаду, а звiдси Мир
постмодернiстського мистецтва — мир симуляторов, помилкових
видимостей, мир означаючих, що звiльнилися референтiв [1,28]. Iншi (Т.
Денисова, Г. Сиваченко ) затверджують продуктивнiсть
постмодернiстськоï свiдомостi, тому що воно з'являється
антидогматичним , плюралистичним …, дає перевага широкому
спектру рiвноправних рiшень, пошукам варiантiв[3,26]. Як бачимо, думка
про це явище часто дiаметрально протилежнi, однак основнi особливостi
модернiзму всi дослiдники визначають приблизно однаково.
Постмодернiзм хронологiчно з'явився пiсля модернiзму, звiдси i його
назва, хоча деякi дослiдники схильнi вiдносити до цього явища авторiв
вiд Аристофана, у творчостi якого зображений криза давньогрецькоï
цивiлiзацiï; Овiдiя й Петрония, якi зафiксували розпад
цiлiсноï системи давньогрецьких традицiй; а також Рабле й
Сервантеса, чиï добутки зображували крах ренесансних iдей i т.п.
— i до М. Павича [2,90]. Але теоретичнi основнi принципи
постмодернiзму були сформульованi в 60-70-i роки ХХ столiття теоретиками
мистецтва, фiлософами-структуралiстами (Р. Барт , Дж. Барт , И. Хассан
). В 80-i роки тривав як процес теоретичного осмислення, так i широкий
розвиток постмодернiстського роману (П. Зюськинд , Ю. Андрухович i iн.),
що зв'язують як з остаточною катастрофою тоталiтаризму (розпад СРСР),
так i зi зближенням з масовою культурою
Вiдмiтнi ознаки постмодернiзму вказав у свiй час американський
лiтературознавець И. Хассан . Вiн нарахував ïх тридцять один,
порiвнюючи з модернiзмом. Найбiльш характерними ознаками в рядi
модернiзм — постмодернiзм є: форма (єдина, закрита),
цiль — гра ,… синтез — антитеза, з'єднання
— роз'єднанiсть,… жанр/границi — текст/
интертекст ,… метафора — метонiмiя,…метафiзика —
iронiя[8,105] Интертекстуальность , уважає У. Эко є
присутнiм у всякому текстi його луна буде почуто в процесi роботи над
добутком, тому що матерiал виявить своï природнi властивостi, але
одночасно нагадає й про його культуру, що сформувала,[9,432].
Iншими словами письменник цитує або звертається до вже
вiдомих сюжетiв, образам, прийомам, але тепер для того, щоб пародiювати
або переоцiнювати ïх.
У рядi випадкiв це приводить до того, що, як писала французька газета
Фiгаро у березнi 1970р., автори вiддаються насолодi вiд тексту. Кращi ж
добутки постмодернiзму являють собою синтез, як писав Р. Барт : Я
впевнений, що теперiшнiй письменник — постмодернист не
копiює й не вiдкидає своïх батькiв iз двадцятого
столiття й своïх дiдiв з дев'ятнадцятого. Першу половину сторiччя
вiн тягає не на спинi, а в шлунку: вiн встиг неï
переварити…Iдеальний роман постмодернiзму повинен яким- те образом
виявитися мiж зiткненням реалiзму з ирреализмом , формалiзму з
змiстовнiстю, чистого мистецтва з ангажованим, проти елiтарноï
— з масовоï [ Цит . по:3,21]. До таких добуткiв ставиться
роман Iм'я троянди
Автор роману Умберто Эко (род. в 1932р.) — вiдомий iталiйський
письменник, учений, професор, читає курси по семiотицi й естетицi
в Болонском унiверситетi, почесний доктор унiверситетiв США, Данiï
й iн.. Автор книг Эстетическая проблематика у Фоми Аквiнського (1956),
Вiдкритий добуток (1962), Поетика Джойса (1966), Документ по новому
середньовiччю 1973), Тракт про загальну семiотику (1975), Подорожi в
гiперреальний простiр (1986).
У. Эко затверджує: Постмодернiзм — це вiдповiдь модернiзму:
раз уже минуле неможливо знищити, тому що його знищення веде до нiмоти,
його потрiбно переосмислити: iронiчно, без наïвностi![9,461].
