Святополк Изяславич i Володимир Всеволодович Мономах

Туровський князь Святополк був другим сином великого князя
киïвського Изяслава. Старший син Изяслава — Ярополк, про яке
мова йшла вище, загинув при дивних обставинах у часи правлiння в
Києвi Всеволода Ярославовича ( 1078-1093). Збереглися глухi
вiдгомони слухiв, що зв'язували смерть Ярополка з iм'ям сина Всеволода
— Володимиром Мономахом, але нiчого певного сучасний iсторик на
даний рахунок ськазати не може, крiм того, що великий князь Всеволод
прагнув тримати дiтей Изяслава, свого благодiйника по 1078 р., подалi
вiд Києва. Вони животiли на пiвденно-заходi Русi, у той час як
молодшi по родовiй черзi стосовно Изяславичам його власнi сини були
влаштованi чудово.
Син Всеволода вiд першоï дружини вiзантiйськоï принцеси
Марiï, дочки iмператора Костянтина Мономаха, — Володимир став
реальним спiвправителем батька й питомим князем Чернiгiвським. Владимир,
прозваний по грецькому дiдi-iмператоровi Мономахом, був дуже талановитою
людиною. Вiн був смiливий i головне на вiдмiну вiд свого батька вмiлий
воєвода, слил аматором ученостi й книг. Втiм, в останньому
превстиг i його батько, лiтопис затверджує, що Всеволод, сидячи
будинку освоïв п'ять iноземних мов. Молодший син Всеволода вiд
другого шлюбу, дитина Ростислав, сидiв у третьому по старшинству мiстi
Русi — Переяславi.
У рiк 6601 (1093)… преставився великий князь Всеволод, син
Ярослава, онук Владимиров, мiсяця квiтня в 13-й день, а похований був в
14-й день… Владимир же, оплакавши його з Ростиславом, братом
своïм, забрали тiло його. I зiбралися єписькопи, i iгумени, i
чорноризцi, i попи, i бояри, i простi люди, i, взявши тiло його, з усiма
належними пiснями поклали його в церквi святоï Софiï…
Владимир же став мiркувати, говорячи: Якщо сяду на столi батька свого,
то буду воювати зi Святополком, тому що стiл цей був його батька. I,
размислив, послав по Святополка в Турiв, а сам пiшов до Чернiгова, а
Ростислав до Переяславлю… мiсяця квiтня в 24-й день прийшов
Святополк у Киïв . I вийшли назустрiч йому кияни з уклоном, i
прийняли його з радiстю, i сiл на столi батька свого й дядька
свого…
(Повiсть минулих лiт)
Звада синiв i онукiв Ярослава Мудрого
ПВЛ. С. 227, 229.
Звада синiв i онукiв Ярослава Мудрого