Вплив творчостi Пушкiна на лiтератури братнiх народiв

У лiтературах багатьох братнiх народiв (грузинського, вiрменського,
татарського й многих-многих iнших) виразно вiдчувався сприятливий вплив
пушкiнського генiя. Перебування Пушкiна на Украïнi (в 1820-1824 р.)
мало для нього велике значення. Вiн багато подорожував, вiдвiдував Ека-
теринослав, Каменку, Тульчин, Киïв , Одесу, знав про селянськi
повстання, про вiйськовi поселення, жваво цiкавився украïнською
культурою, народною творчiстю. Саме на Украïнi Пушкiн зблизився з
багатьма майбутнiми декабристами
И в наступнi роки не переривався зв'язок Пушкiна з Украïною.
Багато важливих i цiкавих вiдомостей почерпнув вiн зi спiлкування з
вихованцем Харкiвського унiверситету Орестом Сомовим, котрий брав
активну участь у лiтературному русi пушкiнського часу, був
спiвробiтником великого поета в редакцiï Лiтературноï газети,
а у власних повiстях i оповiданнях за мотивами украïнського
фольклору був одним з попередникiв Гоголя. Пушкiна був добре знаком з М.
А. Максимовичем, украïнським поетом, iсториком, фольклористом, що
багато зробив для розвитку й росiянцi, i украïнськоï
журналiстики. Нарештi, тiсне спiлкування з Гоголем багато в чому сприяло
пiдвищенню iнтересу автора Полтави до iсторiï украïнського
народу, його побуту й культурi
Уже у вiршах Пушкiна лiцейського перiоду проявляється його
ятерес до украïнськоï тематики. Вiрш Козак (1814) зляется
прямим наслiдуванням украïнським народним пiсням. Через 20 рокiв
Пушкiн пише вiрш Гусарiв (1834), навiяне украïнськими казками й
легендами й викликане, можливо, враженнями вiд раннiх повiстей Гоголя'.
Слiдом за поетами-декабристами увага Пушкiна залучали героïчне
минуле украïнського народу, його боротьба за волю й нацiональну
незалежнiсть. Поема Полтава вiдкривала нову сторiнку в трактуваннi
украïнськоï теми в росiянцi лiтературi
Пушкiнське сприйняття iсторичних подiй, його розумiння образiв Петра й
Мазепи вiдповiдали традицiям украïнських народних пiсень, легенд i
дум. Мотиви украïнськоï народноï поезiï в Полтавi
обумовленi суспiльно-iсторичною iдеєю добутку, пов'язаноï з
народною оцiнкою зображуваних подiй
Новий етап в iсторiï сприйняття на Украïнi творчостi Пушкiна
пов'язаний з iм'ям генiального украïнського поета Т. Г. Шевченко ,
що зробив дли украïнськоï лiтератури й украïнськоï
мови те, що зробив Пушкiн для росiйськоï лiтератури й
росiйськоï мови. Є чимало свiдчень постiйного iнтересу
Шевченко до творiв росiйського поета. У повiстях i листах Шевченко
багато разiв згадується Пушкiн i його добутки. Творчiсть автора
Євгенiя Онєгiна сприяло художньому рiшенню проблем,
поставлених перед Тарасом Шевченко самою дiйснiстю. При всiх
розходженнях цих генiальних поетiв, обумовлених ïхнiм походженням,
свiтоглядом, самою iсторичною епохою, безсумнiвний типологiчний зв'язок
багатьох мотивом у них поезiï Безсумнiвне значення в iсторiï
росiйсько-украïнських лiтера турних зв'язкiв мала робота
украïнського поета-революцiонера П. А Грабовського над перекладом
1-й глави Євгенiя Онєгiна. Саме звертання Грабовського до
пушкiнського роману у вiршах було визначено його глибоким розумiнням
значення творчостi великого росiйського поета
У складних умовах прокладав шлях до Пушкiна дли себе й для своïх
читачiв видатний дiяч украïнськоï культури И. Я. Франко. У
своïх лiтературно-критичних статтях вiн неодноразово звертався до
творчостi Пушкiна. Вiн вiдносив його, як i Лермонтова, до числа найбiльш
чудовим поетом миру. У Пушкiнi Франко цiнував насамперед проповiдника
ВИСОКИХ гуманiстичних iдеалiв
Драматургiя Пушкiна мала велике значення для Лесi Украïнки .
Створюючи свою драму Кам'яний владар, вона орiєнтувалася й на
пушкiнськi маленькi трагедiï.
У радянський час освоєння творчоï спадщини Пушкiна на
Украïнi здобуває новий характер. Доброчиннi пушкiнськi
традицiï живуть i розвиваються в украïнськiй радянськiй
лiтературi (як i у всiй багатонацiональнiй радянськiй лiтературi),
збагачуючи творчий досвiд поетiв, прозаïкiв, драматургiв. Видатною
подiєю по своєму культурному значенню були переклади Максима
Рильська пушкiнських вiршiв, поем i особливо роману у вiршах
Євгенiй Онєгiн. Серед перекладачiв Пушкiна минулого й такi
чудовi радянськi поети й прозаïки, як П. Тичина, М. Бажан, В.
Сосюра , М. Стельмах, О. Вишня, Про Гончар i iн. Пiдбиваючи пiдсумок
своïм постiйним роздумам про Пушкiна, Рильськ писав: Пушкiна свiй
не тiльки для всiх народiв, не тiльки для рiзних творчих
iндивiдуальностей, але й для всiх епох… Пушкiна був людиною в
найвищому значеннi цього слова, i його поезiя — це насамперед
людянiсть… Колись великий росiйський поет мрiяв:

• Слух про мене пройде по всiй Русi великоï
• И назве мепя всяк сущий у нiй мова ,
• И гордий онук слов'ян, i фiн, i нинi дикоï Тунгус, i друг степiв калмик
• (Я пам'ятник собi спорудив нерукотворний, 1836).

Iсторiя пiдтвердила пушкiнське передбачення. Але, навiть iз огляду на те безсумнiвне значення, що мало й має творчiсть генiального поета в розвитку численних лiтератур народiв , ми повиннi оп справедливостi особливо видiлити тему Пушкiн i Украïна , складову одну iз самих яскравих сторiнок в iсторiï взаємодiï й взаємозбагачення культур росiйського й украïнського народiв
Пушкiн поставив у своïх добутках цiлий ряд найбiльш iстотних
проблем, глибоко дослiджуючи протирiччя епохи, спiввiдношення
особистостi й суспiльства, народу й держави. У центрi його уваги були
найважливiшi питання iсторичного розвитку. Його творчiсть стала зразком
високого й доконаного мистецтва. Тому було природним i закономiрним, що
украïнськi поети й письменники в рядi випадкiв опиралися на досвiди
Пушкiна, розвивали його традицiï, анiтрошки не втрачаючи,
зрозумiло, при цьому своïй самобутностi