Перiод трьох лiт
Подорожi в У краïну 1843-1 8 4 5 рр. здiйснили переворот у
свiтогляд i письменника. З б iрка Три лiта, яка зявилася в процесi еволю
цiï настроïв Тараса Ш евченка, засвiд чи л а, що
сентиментальнi та романтичнi моти ви полишили поета. Не плачу й не
спiваю, а вию совою , так пиш е вiн в однойменному вiрш i. У посланнi
Гоголю Т. Ш евченко вiдкриває трагiчну правду про своïх
сучасни кiв: Всi оглухли похилились В кай д ан ах… байдуж е…
Н а зм iну ро мантицi приходить драм атичне усвi домлення нацiонального
самозабуття й самознищ ення, бо батько не карає сина за зраду, а
…ви к о х ає, та й про дасть в рiзницю москалевi. У 1845
роцi Ш евченко двiчi гостю вав у К озачковського. I з кож н и м iз цих
вiдвiди н у нього п о в я з а н i п ам ятнi спогади й важ ли вi творчi
зверш ення. Писав нiби граю чись, згаду вав Ш евченкiв п р и ятел ь л iк
а р Андрiй К озачковський. Т ак, очевид но, мож на писати лиш е в станi
вели чезного творчого пiднесення й р о зку тостi, у станi високого н атх
н ен н я. Тiєï благословенноï осенi в П ереяс лавi були
написанi поеми Н айм ич ка й Кавказ, посвята П. Ш аф ари- ковi до поеми
ретик, а згодом i генiальний Заповiт. Лiкую чись у Вю нищ i, Ш евченко в
станi справж нього творчого екстазу протягом одного ти ж н я створив I
мертвим, i ж и в и м … , Х олодний яр, Псалми Д авидовi, М алень
кiй М арян i , М инаю ть д н i, м и нають ночi, Три лiта ш едеври
свiтовоï поезiï. А мiж ними, крiм уж е названих творiв, були
ще й ретик, м iстерiя Великий льох, полiтична медитацiя Стоïть в
селi Суботовi… Тематичний цикл становлять вiр- ш i-м едитацiï
Р озрита м оги ла, ____________________ Нова лiтература 555
УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Чигирине, Чигирине*, Стоïть в селi
Суботовi*, поема-мiстерiя Ве ликий льох*. Можна з певнiстю ска зати,
зауважує П. Зайцев, що власне там, на руïнах Суботова й Чи
гирина, зародилось у Шевченка непе реможне бажання бити у дзвони на
сполох, будити живих i мертвих землякiв, грозити ïм карою, що роз
падеться над ними, благати й прок линати. Тут Шевченко вирiс у проро
ка… Тут вiн, думаючи про сплюнд ровану*, обчухрану* москалями
Украïну, дивлячись на Богданову церкву як на символ руïни
нацiï, прокляв Богданове дiло злуку з Москвою*.
