А чоловiк, котрий тепер менi Нiхто
…А чоловiк, котрий тепер менi Нiхто, а був турботою моєю,
Рятунком найгiркiших лiт моïх,
Уже бреде як привид на задвiрках,
По закутках, околицях життя,
У мороцi безумства, обважнiлий.
I вишкiр вовчий…
Боже, Боже, Боже!
Як тяжко я перед тобою грiшна!
Залиш хоч жаль менi…
Переклад Т. Крижанiвськоï
