Радiсть

Категории

1.   1 Олена Телiга

Оригинал

Ой, не знаю, що то за причина —
Переходжу обережно вулицю,
I весь час до мене радiсть тулиться,
Як безжурний вiтрогон — хлопчина.
Привертає увагу така особливiсть: традицiйно незмiнне слово авто в поезiï вiдмiнюється, що є певним авторським новаторством:
До мiського руху ми не звикли,
А хлопчина рветься, як метелиця,
Нiби поле перед нами стелиться,
Нiби зникли авто й мотоцикли.
I сама я на ногах не встою,
Пролiтаю мiж людьми похмурими,
Козачка вдаряю попiд мурами —
Бо хлопчина не дає спокою!
Лiрична героïня вiрша сповнена життєвого оптимiзму, радостi життя. Вона не зважає на жвавий мiський рух, ïй потрiбнi простiр, широке поле для дiяльностi. Похмурi люди тiльки пiдкреслюють радiсть, щастя героïнi, ïï прагнення до дiï.

Метки

Радiсть, ОЛЕНА ТЕЛIГА, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко