Сучасникам

Категории

1.   1 Олена Телiга

Оригинал

Не треба слiв! Хай буде тiльки дiло!
Його роби — спокiйний i суворий,
Не плутай душу у горiння тiла,
Сховай свiй бiль. Зломи раптовий порив.
Але для мене — у святiм союзi: душа i тiло, щастя з гострим болем.
Не лiчу слiв. Даю без мiри нiжнiсть.
А може, в цьому й є моя смiливiсть:
Палити серце в хуртовинi снiжнiй,
Купати душу у холоднiй зливi.
Вiтрами й сонцем Бог мiй шлях намiтив,
Та там, де треба, — я тверда й сувора.
О краю мiй, моïх ясних привiтiв
Не дiставав вiд мене жодний ворог.
Лiрична героïня вiрша О. Телiги живе повнокровним життям, у якому переплелися радiсть i горе, смiх i бiль. Вона щедра, ïï серце загартоване в хуртовинi снiжнiй, у холоднiй зливi, вона поважає бiльше дiло, нiж слово.

Метки

Сучасникам, ОЛЕНА ТЕЛIГА, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко