Уста говорять: Вiн навiки згинув!

Категории

1.   1 Леся Украïнка

Оригинал

Уста говорять: Вiн навiки згинув!
А серце каже: Нi, вiн не покинув!
Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча.
Тут, в глибинi, i б'ється враз зi мною:
Я тут, я завжди тут, я все з тобою!
 
Так, завжди, чи в пiснях забути хочу муку.
Чи хто менi стискає дружньо руку,
Чи любая розмова з ким ведеться.
Чи поцiлунок на устах озветься.
Струна бринить лагiдною луною:
Я тут, я завжди тут, я все з тобою!
 
Чи я спущусь в безоднi мрiй таємнi.
Де постатi лелiють яснi й темнi,
Незнанi й знанi, i наводять чари,
I душу опановують примари,
А голос твiй бринить, спiва з журбою:
 Я тут, я завжди тут, я все з тобою!
 
Чи сон менi склепить помалу вiï,
 Покриє очi, втомленi вiд мрiï,
Та крiзь важкi, ворожiï сновиддя
Я чую голос любого привиддя,
Бринить тужливо з дивною журбою:
Я тут, я завжди тут, я все з тобою!
 
I кожний раз, як стане вiн бринiти.
Тремтять в моєму серцi тiï квiти.
Що ти не мiг ïх за життя зiрвати,
Що ти не хтiв ïх у труну сховати,
Тремтять i промовляють враз зо мною:
Тебе нема, але я все з тобою!
 
Коментар
Поезiя Лесi Украïнки Уста говорять: Вiн навiки згинув! належить до iнтимноï лiрики, мiстить у собi автобiографiчнi мотиви. Лiрична героïня (а з нею i поетеса) пережила втрату коханоï людини, бона не може ïï забути, тому ïй здається, що коханий увесь час поряд, пiдтримує ïï. У пiснях, у мрiях героïня хоче забути муку, бо вiн — все одно завжди поруч.

Метки

Уста говорять: Вiн навiки згинув!, ЛЕСЯ УКРАÏНКА, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 10-х РОКIВ XX СТ., Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА 10-х РОКIВ XX СТ, Уста говорять, Вiн навiки згинув, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА, 10-х РОКIВ, XX СТ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ