Три ворони

Категории

1.   1 Тарас Шевченко

Оригинал

1
Крав! крав! крав!
Крав Богдан крам,
Та повiз у Киïв,
Та продав злодiям
Той крам, що накрав.
2
Я в Парижi була
Та три злота з Радзiвiллом
Та Потоцьким пропила.
3
Через мост идет черт,
А коза по воде:
Быть беде. Быть беде.
Отак кричали i летiли
Ворони з трьох сторон i сiли
На маяку, що на горi
Посеред лiсу, усi три.
Мов на мороз, понадувались,
Одна на другу позирали;
Неначе три сестри старi,
Що дiвували, дiвували,
Аж поки мохом поросли.
1
Оце тобi, а це тобi.
Я оце лiтала
Аж у Сибiр: та в одного
Декабриста вкрала
Трохи жовчi. От, бачите,
Й є чим розговiться!
Ну, а в твоïй Московщинi
Є чим поживиться?
Чи чортма й тепер нiчого?
3
Э... сестрица, много:
Три указа накаркала
На одну дорогу...
1
На яку це? на ковану?
Ну, вже наробила...
3
Да шесть тысяч в одной версте
Душ передушила...
1
Та не бреши, бо тiлько п'ять.
Та й то з фоном Корфом
Ще й чваниться, показує
На чужу роботу!
Капусниця! закурена...
А ви, постi-панi?
Бенкетуєте в Парижi,
Поганцi поганi!
Що розлили з рiчку кровi
Та в Сибiр загнали
Свою шляхту, то вже й годi,
Уже й запишались.
Ач, яка вельможна пава...
2 i 3
А ти що зробила??
1
А дзуськи вам питать мене!
Ви ще й не родились,
Як я отут шинкувала
Та кров розливала!
Дивись, якi! Карамзiна,
Бачиш, прочитали!
Та й думають, що ось-то ми!
А дзусь, недорiки!
В колодочки ще не вбились,
Безперi калiки!..
2
Ото, яка недотика!
Не та рано встала,
Що до свiта упилася...
А та, що й проспалась!
1
Упилася б ти без мене
З своïми ксьондзами? —
Чортма хисту! Я спалила
Польщу з королями;
А про тебе, щебетухо,
I досi б стояла.
А з вольними козаками
Що я виробляла?
Кому я ïх не наймала,
Не запродавала?
Та й живущi ж, проклятущi!
Думала, з Богданом
От-от уже поховала.
Нi, встали, поганi,
Iз шведською приблудою...
Та й тойдi ж творилось!
Аж злiшаю, як згадаю...
Батурин спалила,
Сулу в Ромнi загатила
Тiлько старшинами
Козацькими... а такими,
Просто козаками,
Фiнляндiю засiяла;
Насипала бурта
На Орелi... на Ладогу
Так гурти за гуртом
Виганяла та царевi
Болота гатила.
I славного Полуботка
В тюрмi задушила.
Отойдi-то було свято!
Аж пекло злякалось.
Матер божа у Ржавицi
Вночi заридала.
3
Й я таки пожила:
С татарами помутила,
С мучителем покутила,
С Петрухою попила,
Да немцам запродала.
1
Та ти добре натворила:
Так кацапiв закрепила
У нiмецькi кайдани —
Хоч лягай та й засни.
А в мене ще, враг ïх знає,
Кого вони виглядають?
Вже ж i в крепость завдала,
I дворянства страшну силу
У мундирах розплодила,
Як тих вошей розвела;
Все вельможнiï байстрята!
Вже ж i Сiч ïх бiсновата
Жидовою поросла.
Та й москаль незгiрша штука:
Добре вмiє грiти руки!
I я люта, а все-таки
Того не зумiю,
Що москалi в Украïнi
З козаками дiють.
Ото указ надрукують:
По милостi божiй,
I ви нашi, i все наше,
I гоже й негоже!
Тепер уже заходились
Древности шукати
У могилах... бо нiчого
Уже в хатi взяти;
Все забрали любiсiнько.
Та лихий ïх знає,
Чого вони з тим поганим
Льохом поспiшають?
Трошки, трошки б пiдождали,
I церква б упала...
Тойдi б разом двi руïни
В П ч е л е описали...
2 i З
Чого ж ти нас закликала?
Щоб на льох дивиться?
1
Таки й на льох. Та ще буде
Два дива твориться.
Сю нiч будуть в Украïнi
Родиться близнята.
Один буде, як той Гонта,
Катiв катувати!
Другий буде... оце вже наш!
Катам помагати —
Наш вже в черевi щипає...
А я начитала,
Що, як виросте той Гонта,
Все наше пропало!
Усе добре поплюндрує
Й брата не покине!
I розпустить правду й волю
По всiй Украïнi!
Так от бачите, сестрицi,
Що тут компонують!
На катiв та на все добре
Кайдани готують!
2
Я золотом розтопленим
Заллю йому очi!..
1
А вiн, клятий недолюдок,
Золота не схоче.
3
Я царевыiми чинами
Скручу ему руки!..
2
А я зберу з всього свiта
Всi зла i всi муки!..
1
Нi, сестрицi. Не так треба.
Поки слiпi люде,
Треба його поховати,
А то лихо буде!
Он бачите, над Києвом
Мiтла простяглася,
I над Днiпром i Тясмином
Земля затряслася.
Чи чуєте? Застогнала
Гора над Чигрином.
О!.. Смiється i ридає
Уся Украïна!
То близнята народились,
А навiсна мати
Регочеться, що Йванами
Обох буде звати!
Полетiмо!..
Полетiли
Й летячи спiвали:
1
Попливе наш Iван
По Днiпру у Лиман
З кумою.
2
Побiжить наш ярчук :
В iрiй ïсти гадюк
Зо мною.
3
Как хвачу да помчу,
В самый ад полечу
Стрелою.