I пiшов я тодi до Петлюри

Категории

Володимир Сосюра ()
1924р.

Оригинал

I пiшов я тодi до Петлюри, бо у мене штанiв не було. Скiльки нас, отаких, попiд мури од червоноï кулi лягло. Ми пройшли золотими ланами, крiзь огонь i синяву пройшли, та навiки, навiки за нами оселедець, погони та шлик. Може, серце порвали — не знаю; може, серце порвали в бою... Як заграють Ви жертвою палi..., головою об мури я б'юсь... I пiдходе товариш до мене, мов дитину, пiд руки бере... О моя Революцiя, нене, може, син твiй од болю умре!