Церква святоï Iрини
Василь Стус ()
Церква святоï Iрини
криком кричить iз iмли.
Мабуть, тобi вже, мiй сину,
зашпори в душу зайшли.
Скiльки набилося туги!
Чим я ïï розведу?
Жiнку лишив — на наругу,
маму лишив — на бiду.
Рiдна сестра, як зигзиця,
б'ється об мури грудьми.
Глипає оком в'язниця,
наче сова iз пiтьми.
Киïв за гратами, Киïв
весь у квадратi вiкна.
Похiд почався Батиïв
а чи орда навiсна?
Мороком горло огорне —
анi тобi продихнуть.
Здрастуй, бiдо моя чорна,
здрастуй, страсна моя путь.
