Нiч була розбурхана та тьмяна

Категории

1.   1 Олена Телiга

Оригинал

Нiч була розбурхана та тьмяна,
Вiтер грав i рвав пом'ятi струни,
Я пила самiтньо аж до рана
Темну розпач — найгiркiший трунок.
А пiд ранок, зором помертвiлим
Розгорнувши спопелiлий морок,
Вiднайшла я ненаправний вилом
На землi, на небi i в простораx...
Та в душi, як день слабий i сiрий,
Прокидалась втiха блiдолиця,
Щоб навчать ïï своєï вiри:
У життi нiчому не молиться.