ДРАМА ДЛЯ ЧИТАННЯ

ДРАМА ДЛЯ ЧИТАННЯ (англ closet drama, нiм. lesedrama) драм, тв., як правило глибокого фiлос. чи iст. змiсту, написаний у формi дiалогу, зле не призначений для постановки на сценi. Автор навмисно вiдхилявся вiл додержання драм. норм: надзвичайно збiльшений обєм тв., вел. кiлькiсть дiйових осiб та сценiчних епiзодiв, багатосюжетнiсть, поглиблена символiчнiсть та алегоричнiсть, багатообємне. епiч. зображення життя i т.iн. (трагедiï Сенеки, трилогiя варантiв Ф.ґ.Клопштока (Битва Германа. Герман i князi», «Смерть Германа), ‘Манфред Дж.Г.Н.Байрона, Визволений Прометей» П.Б.Шеллi, Валенштейн» Ф.Шiллера, По дорозi в казку О.Олеся). Поряд з цим Д.д.ч. ставали тв. з дуже складними сценiчними ефектами, що робило неможливим постановку подiбних пєс. З розвитком театр, технiки, виникненням нов. видiв мист-ва (кiно-, теле-, радiо- та вiдеотеатру) з'явилася реальна можливiсть постановки цих тв. (Фауст Й.В.Гьоте, деякi з драм. тв. Лесi Украïнки). У практицi мали мiсце драм. тв. призначенi як для читання, так i для постановки на сценi весняна казка Одеся Над Днiпром» та його ж иикл iз семи лрам. етюдiв (Трагедiя серця». «Осiнь», «При свiтлi ватри та iн.). Iснування Д.д.ч. повязане з таким процесом, як драматизацiя епосу. Першою Д.д.ч. в європ. л- рi були тв. черницi Гротсвiти (X ст.) Авраам, Дульциций тощо, в яких вона полемiзувала з рим. комедiографом Теренцiєм i прославляла чесноти своïх персонажiв на противагу тiлесним насолодам. Андрiй Близнюк