ДРАМА ДЛЯ ЧИТАННЯ

ДРАМА ДЛЯ ЧИТАННЯ (англ closet drama, нiм. lesedrama) драм, тв., як
правило глибокого фiлос. чи iст. змiсту, написаний у формi дiалогу, зле
не призначений для постановки на сценi. Автор навмисно вiдхилявся вiл
додержання драм. норм: надзвичайно збiльшений обєм тв., вел.
кiлькiсть дiйових осiб та сценiчних епiзодiв, багатосюжетнiсть,
поглиблена символiчнiсть та алегоричнiсть, багатообємне. епiч.
зображення життя i т.iн. (трагедiï Сенеки, трилогiя варантiв
Ф.ґ.Клопштока (Битва Германа. Герман i князi», «Смерть
Германа), ‘Манфред Дж.Г.Н.Байрона, Визволений Прометей»
П.Б.Шеллi, Валенштейн» Ф.Шiллера, По дорозi в казку О.Олеся). Поряд
з цим Д.д.ч. ставали тв. з дуже складними сценiчними ефектами, що робило
неможливим постановку подiбних пєс. З розвитком театр, технiки,
виникненням нов. видiв мист-ва (кiно-, теле-, радiо- та вiдеотеатру)
з'явилася реальна можливiсть постановки цих тв. (Фауст Й.В.Гьоте, деякi
з драм. тв. Лесi Украïнки). У практицi мали мiсце драм. тв.
призначенi як для читання, так i для постановки на сценi весняна казка
Одеся Над Днiпром» та його ж иикл iз семи лрам. етюдiв (Трагедiя
серця». «Осiнь», «При свiтлi ватри та iн.).
Iснування Д.д.ч. повязане з таким процесом, як драматизацiя епосу.
Першою Д.д.ч. в європ. л- рi були тв. черницi Гротсвiти (X ст.)
Авраам, Дульциций тощо, в яких вона полемiзувала з рим. комедiографом
Теренцiєм i прославляла чесноти своïх персонажiв на противагу
тiлесним насолодам. Андрiй Близнюк