Псевдомiстифiкацiя

ПСЕВДОМIСТИФIКАЦIЯ умовний прийом, своєрiдна лiт. гра.
оприлюднення нiбито чужих, тобто створених не публiкатором, текстiв:
хулож. прози («Повiстi Бєлкiна О.Пушкiна. Вечори на хуторi
бiля Диканьки М.Гоголя), спогадiв (‘Пригоди Робiнзона Крузо
Д.Дефо), щоденникiв ( Записки божевiльного М.Гоголя: Нудота Ж
.П.Сартра), листування (Березневi iди Т.Вайлдера), квазiiст. рукописiв
(роман Манускрипт з вулицi Руськоï I.Iванчука; Хазарський словник
М.Павича), квазiнаук. документiв (Iсторiя, знайдена в пляшцi Е.А.По),
поезiй (52 гiркi балади вiчного студента Роберта Давида та 100 сонетiв
вiчного студента Роберта Давида» чес. поета В.Незвала). К.Чапек у
Вiйнi з саламандрами» створив П. монтаж з текстiв
найрiзноманiтнiших жанрiв: повiдомлень агентств Рейтер i Гавас. звернень
пацифiстiв i анархiстiв- бакунiниiв. наук, розвiдок, висловлювань Б.Шоу
i А.Тосканiнi. На вiдмiну вiд мiстифiкатора, псевдомiстифiкатор не
прагне переконати реципiєнта в приналежностi текстiв вигаданому
авторовi. Анатолiй Волков