Псевдомiстифiкацiя

ПСЕВДОМIСТИФIКАЦIЯ умовний прийом, своєрiдна лiт. гра. оприлюднення нiбито чужих, тобто створених не публiкатором, текстiв: хулож. прози («Повiстi Бєлкiна О.Пушкiна. Вечори на хуторi бiля Диканьки М.Гоголя), спогадiв (‘Пригоди Робiнзона Крузо Д.Дефо), щоденникiв ( Записки божевiльного М.Гоголя: Нудота Ж .П.Сартра), листування (Березневi iди Т.Вайлдера), квазiiст. рукописiв (роман Манускрипт з вулицi Руськоï I.Iванчука; Хазарський словник М.Павича), квазiнаук. документiв (Iсторiя, знайдена в пляшцi Е.А.По), поезiй (52 гiркi балади вiчного студента Роберта Давида та 100 сонетiв вiчного студента Роберта Давида» чес. поета В.Незвала). К.Чапек у Вiйнi з саламандрами» створив П. монтаж з текстiв найрiзноманiтнiших жанрiв: повiдомлень агентств Рейтер i Гавас. звернень пацифiстiв i анархiстiв- бакунiниiв. наук, розвiдок, висловлювань Б.Шоу i А.Тосканiнi. На вiдмiну вiд мiстифiкатора, псевдомiстифiкатор не прагне переконати реципiєнта в приналежностi текстiв вигаданому авторовi. Анатолiй Волков